Секретар постійної депутатської комісії інженерного господарства, транспорту та зв’язку Львівської міської ради Олег Бас розповів про спільні та відмінні риси у системі водопостачання міст Львова і Любліна після відвідин Люблінського водоканалу.
Пане Олеже, розкажіть, будь ласка, що дала Вам, як секретарю комісії інженерного господарства поїздка до Любліна і чим відрізняється робота водоканалів міст Львова і Любліна?
Наша поїздка у Люблін дала нам багато можливостей ознайомитися із системами водопостачання і каналізування в інших містах. Я ще раз переконався, що місто Львів йде у правильному напрямку. Ми теж, як і Люблін, виходимо на новий рівень в системі реконструювання, кращого водозабезпечення мешканців водою.
Відмінності між Львовом і Любліном у галузі водопостачання полягають у географічному положенні і розташуванні водозаборів. У Любліні набагато легше забезпечувати мешканців водою. Наприклад, у нас Стрийський водозабір розташований за 100 кілометрів від Львова, у Любліні відстань від водозабору до міста сягає десяти кілометрів. А від цього залежить вартість води.
У Львові, як і у Любліні, неодноманітний рельєф, тому ми поступово приходимо до зонування районів водопостачання. Тобто у певних зонах підтримується необхідний тиск для забезпечення населення водою. Внаслідок цього зменшуються розриви труб і знижуються втрати води. Завдяки позиці Світового банку, ця система зараз активно впроваджується у Львові, що дозволяє зекономити електроенергію, забезпечити кращий графік водопостачання.
Основна різниця полягає в тому, що Польща і Люблін зокрема набагато швидше налагодили співпрацю з різноманітними міжнародними фондами, урядами інших держав, які виділяли кошти і на водопостачання, і на очистку стічних вод. Наприклад, 2002 року за грантові кошти Данського уряду модернізували систему каналізування у місті Любліні. Це вагомий крок. Великий приплив грошей дозволяє одразу провести багато реконструкцій, що підвищує якість наданих послуг. У нас же зараз завершується тільки перший етап реконструкції водопровідних мереж.
Нас також цікавило, яка кількість втрат води у цьому місті. З’ясувалось, що у Любліні вони становлять близько 12-13%. Натомість у нас офіційна цифра 36%, але я думаю, що реально вона сягає 50%, адже прориви у мережах дуже часті.
Чи є якісь плани щодо подальшої співпраці між водопостачальними підприємствами Львова і Любліна? Чи підтримуються контакти?
Контакти ми підтримуємо постійно. Керівник Люблінського водоканалу був у Львові на святкуванні сторіччя „Львівводоканалу”. Тобто на рівні водопостачальних комунальних підприємств контакти завжди є.
На інформативному рівні ми можемо запозичувати досвід у Любліна і запроваджувати його в нас. Тим більше, що це може бути важливий досвід налагодження співпраці з міжнародними фондами, Польща, як член Євросоюзу, може співпрацювати з Європейським банком, Львів також може рухатись у тому напрямку і залучати кошти європейських фінансових установ для реконструкції своїх мереж.
З якими міжнародними фондами співпрацює Люблінський водоканал?
В першу чергу Люблінський водоканал співпрацює з урядами різних Скандинавських держав, тому що більшість стоків Польщі потрапляють у річки, які течуть на Північ. Ці держави зацікавлені у тому, щоб води, до яких вони мають дотичність, були чистішими. Це дуже персональні контакти.
Щодо фінансових питань, то тарифи у Любліні становлять близько 2,5 доларів за кубометр води – водопостачання і водовідведення. У нас сьогодні тариф є на рівні 3,5 гривень за кубометр. Через такий тариф на воду вони мають змогу самостійно знаходити кошти на реконструкції мереж.
Розмовляла Олександра Бодняк
|