анонси
Львів є локомотивом в євроінтеграційних процесах в Україні, – Павлюк
анонси

На досвіді Львова інші міста України хочуть інтегруватися до Європейського співтовариства.

Про це повідомив секретар Львівської міськради Василь Павлюк в ході Програми з обміну досвідом для депутатів Львівської та Маріупольської міських рад.

"Дуже багато програм, дуже багато пропозицій, які Львів утілив в життя, інші міста цього не мають", – сказав він.

На думку Павлюка, у сенсі запозичення досвіду Маріуполь є першою ластівкою. "Представники інших міст будуть приїжджати до Львова вчитися – вони вчитимуться в нас, а ми в них", – зазначив секретар міськради.

"Коли вони сьогодні були присутніми, то ви побачили, що їх цікавить співпраця з європейськими та іншими структурами,  грандові та культуральні процеси", – сказав Павлюк

 
Львівська міськрада допомагає нашому місту йти в Європу – секретар Маріупольської міськради
анонси

Досвід Львівської міськради неоціненний для Маріупольської міськради, тому що це східноукраїнське місто прагне йти в Європу.

Про це повідомив секретар Маріупольської міської ради Андрій Федай під час Програми з обміну досвідом для депутатів Львівської та Маріупольської міських рад.

"Нам цікаво запозичити ваш досвід щодо роботи з міжнародними фінансовими інституціями, з міжнародними організаціями, з міжнародними демократичними інститутами, оскільки довший час на південному сході України демократія існувала лише на папері, насправді там було жорстке авторитарне правління. Сьогодні ми хочемо з Маріуполя розпочати демократизацію нашої частини України, зближуючись з Івано-Франківськом та Львовом", – сказав Федай.

 
Юрій Лукашевський: Громадські слухання дають львів’янам змогу реально впливати на життя міста
анонси

У Львові місцеве самоврядування діє, стверджує заступник начальника управління “Секретаріат ради” Львівської міської ради Юрій Лукашевський. Саме він працює над тим, аби громада Львова брала безпосередню участь у житті міста. Про те, як це відбувається, які можливості мають львів’яни та як ними скористатись, Ю.Лукашевський розповів в інтерв’ю Galnet.

Основні функції відділу громадського партнерства, яким займається Ю.Лукашевський, – проведення громадських слухань з різних питань, що важливі для громади міста, та співпраця з громадськими організаціями. За словами чиновника, мешканці Львова все частіше проявляють ініціативу для вирішення питань життєдіяльності Львова, а громадські організації охоче працюють у сфері розвитку громадянського суспільства.

«Закон не дозволяє мешканцям впливати на розмір тарифів»

– Пане Юрію, чи громадські слухання є ефективним інструментом? Думка мешканців, висловлена на них, має реальний вплив на роботу органів влади?

– Є кілька напрямків: слухання в містобудівній сфері – детальні плани, проблемні будівництва, коли є скарги мешканців; слухання проектів ухвал міської ради в різних галузях; слухання щодо встановлення тарифів на ті чи ті послуги.

Більшість громадських слухань проводяться не на вимогу законодавства, а є ініціативою окремих управлінь, департаментів міської ради, коли є потреба обговорити нормативні акти – проекти рішень, ухвали. Це сприяє їхній ефективності.

Громадські слухання щодо детальних планів територій проводяться на вимогу законодавства, але таким чином міська рада забезпечує громадянам право дізнатись про будівельні плани на ті території, де вони проживають, і дає можливість на ці плани вплинути, запропонувати своє бачення, зробити зауваження ще на стадії формування документа.

Щодо громадських слухань про тарифи, то тут ситуація інша. Формування тарифу на проїзд, наприклад, в електротранспорті, є складною процедурою, що вимагає багатьох погоджень від державних органів. І коли тариф вже погоджений, то змінити його немає можливості. Тут пропозиції від громади можуть стосуватись дотичних питань – якості самого перевезення, кількості трамваїв, тощо. Ціноутворення  чітко регламентоване, може аж занадто бюрократизоване, тому реального впливу на ціну громадських слухань немає.

«Якщо пропозиція ґрунтується на логіці та доцільності, вона буде врахована»

– Напевно, найбільше дискусій викликають містобудівні питання. Які слухання на цю тему відбудуться найближчим часом?

– Сьомого листопада відбудуться громадські слухання про встановлення пам’ятного знаку померлим від ВІЛ/СНІДу.

А 21 листопада – слухання щодо детального плану території, де має бути пам’ятник Андрею Шептицькому. Вони відбудуться на вимогу Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”, адже тут йдеться не просто про пам’ятник, а про впорядкування території. Найбільш проблемним моментом є питання про те, чи переносити дорогу. Є дві позиції. Одна – лишити все так, як є і просто поглибити площу перед церквою Юра, не чіпаючи дорогу. Інша – провести дорогу, фактично вирубавши частину парку біля «Політехніки» і таким чином зробити значно більшою площу перед церквою. Думаю, дискусія буде цікава. Документ, що обговорюватимуть, пропонує залишити дорогу як є зараз, не вирубувати дерева.

Остаточне рішення щодо детального плану території має затвердити виконавчий комітет міської ради, потім – засідання сесії. Пропозиції та зауваження громади будуть зафіксовані.

– Можете назвати якісь конкретні приклади, коли думка громади направду змінила щось?

– Наприклад, третього листопада були громадські слухання щодо встановлення тарифів на вивезення та утилізацію рідких відходів для абонентів, які не приєднані до мереж водовідведення. Під час слухань було декілька пропозицій, озвучених мешканцями. Заступник начальника управління інженерного господарства погодився з ними і сказав, що їх врахують у проекті рішення.

Також були громадські слухання проекту положення про порядок регламентованого в’їзду транспортних засобів у пішохідну зону центральної частину Львова. Насамперед це питання стосується мешканців центру, які мають потребу в парковці хоча б у нічний час і потребу заїзду в центр. Це болюче питання, але міська влада пішла на поступки. Зокрема, розширено територію, де можна на ніч залишати автомобілі в центрі, введено систему абонементних посвідок, за якими люди можуть заїжджати в центр протягом дня та низка інших речей з огляду на позицію львів’ян.

Ще недавно були громадські слухання щодо використання принципів електронного врядування, публічного звітування та підвищення прозорості роботи міської ради. Це була ініціатива громадських організацій. За результатами слухань створено робочу групу, яку очолив директор департаменту «Адміністрація міського голови». 50-60% зауважень та пропозицій, що стосуються роботи сайту, іншого – опрацьовані робочою групою разом з ініціативними львів’янами та враховані.

Щодо містобудівних питань, то в районі Білогорщі-Роксоляни в детальному плані передбачалось комерційне використання клаптика землі – під ресторан чи ще щось. Люди, які прийшли на слухання, мали іншу позицію – вони хотіли місце для відпочинку. І розробники плану змінили функціональне призначення тієї землі з комерційного на використання під відпочинкову зону.

Загалом, якщо пропозиції базуються на логіці та доцільності, а не на приватних інтересах, зазвичай їх враховують і вносять в проекти.

– Як часто у Львові відбуваються громадські слухання?

– Приблизно одне слухання на тиждень, часом трохи частіше – по два на тиждень.

– Хто може ініціювати слухання? Самі мешканці, наприклад, мають механізм для цього?

– Згідно з чинним Статутом, що затверджений у 2002 році, на жаль, можливість для громадян ініціювати громадські слухання є обмеженою – необхідно зібрати 10 тисяч підписів. Звичайно, така вимога не відповідає ані реаліям, ані потребам громади.

У 2010 році ми запропонували зміни до Статуту, опрацювали окремі Положення, що мали регламентувати проведення громадських слухань, вони увійшли додатком до проекту нового Статуту, що затвердила сесія міської ради, проте цей проект досі не зареєстрований в управлінні юстиції, тому і не чинний. Ми змушені наразі керуватись Статутом від 2002 року.

За старим Статутом, ініціаторами громадських слухань можуть бути виконавчі органи ЛМР, міський голова та депутати міської ради. Зазвичай, якщо ми маємо якесь звернення від мешканців, то користуємось цією нормою та ініціюємо проведення слухань на ту чи ту тему.

– Чому новий Статут досі не зареєстрований?

– Це, певно, питання до управління юстиції. Міська рада подала напрацьований Статут для реєстрації. Наскільки я знаю, зараз триває судовий процес за позовом міської ради до управління юстиції з вимогою зареєструвати новий Статут.

– Наскільки активно львівяни користуються правом на безпосередню участь у самоврядуванні?

– Коли ми починали проводити громадські слухання у 2006-2007 роках, то ініціаторами їх всіх виступала міськрада. Зараз ситуація змінилась, ми маємо багато звернень від громадян з проханням ініціювати слухання. Є довіра до цього інструменту в людей. Звичайно, є слухання, що проводяться на вимогу закону, і, якщо питання не є спірним, то в ньому візьмуть участь 5-10 людей, решта не буде витрачати свій час на те, що її в принципі влаштовує.

Коли розглядаються питання дражливі, неоднозначні, то слухання збирають сто і більше людей. Рекорд – 440 людей зареєструвались у великій сесійній залі. Це були слухання щодо заборони продажу алкоголю в МАФах. Не у нічний час, а взагалі. З одного боку були підприємці, які виступали проти, бо це збитки для них, а з другого боку – батьки, освітяни, які підтримували заборону, адже в МАФах набагато важче проконтролювати продаж алкоголю неповнолітнім та у нічний час.

Зазвичай середнє слухання збирає до 50-ти людей.

«Найбільше львівяни пропонують культурних проектів, найменше – у галузі туризму та спорту»

Львівська міська рада надає фінансову підтримку (гранти) для громадських організацій на реалізацію їхніх проектів у п’яти напрямках: культура, соціальний захист, молодь, сім’я та спорт, розвиток громадянського суспільства, туризм.

За вказаними напрямками, розповів Ю.Лукашевський, щорічно проводиться конкурс соціально-культурних проектів. Протягом 30 днів громадські організації можуть подати свій проект, що розгляне конкурсна комісія і кожному присвоїть певні рейтингові бали. 10-15 найкращих проектів, залежно від фінансування на конкретний рік, отримають допомогу від міської ради у розмірі від п’яти до 50-ти тисяч гривень, у середньому виходить 10-15-20 тисяч на проект.

– Які тут справи з фінансуванням?

– Грошей вистачає. Основна проблема попередніх років, надіємось, цьогоріч вже так не буде, це велика заборгованість. Наприклад, у 2012 році було так, що організація реалізувала проект в червні, а гроші отримала в грудні, у кращому випадку. А в 2013 році затримка могла становити понад рік. Це важко, адже в проект люди вкладають або свої гроші, або ще десь їх беруть, а доводиться так довго чекати, вартість послуг змінюється.

Цього року є сподівання, що платежі через Казначейство проходитимуть значно краще і ми свої зобов’язання перед громадськими організаціями закриємо до кінця грудня.

– Як відбувається відбір проектів?

– За кожним напрямком є окрема конкурсна комісія. Якщо, наприклад, говорити про культурні проекти, то до складу конкурсної комісії входять депутати постійної комісії культури у повному складі, двоє представників управління культури, двоє представників управління «Секретаріат ради» та директор департаменту гуманітарної політики. Очолює комісію заступник міського голови з гуманітарних питань.

Засідання є відкритими і доступними.

Тут важливе інше – механізм відбору проектів, що, як на мене, себе повністю виправдав. Члени комісії не затверджують переможців підняттям руки, а оцінюють кожен проект балами. Потім формується рейтинг зі суми цих оцінок. Члени комісії не знають, який бал виставили їхні колеги. Це дає можливість максимально об’єктивно оцінити проекти та визначити справді кращий.

– На що найчастіше у міської ради просять допомоги громадські організації?

– Найбільше проектів подають за напрямком культури та розвитку громадянського суспільства. Доволі багато проектів, що стосуються соціального захисту. Значно менше – в галузі туризму, молоді та спорту.

У напрямку соціального захисту конкурсна комісія намагається охопити подані проекти максимально, майже всі, можливо, за рахунок зменшення бюджету, але щоб зросла кількість переможців, щоб більше ГО отримали підтримку. Реально, якщо проект хоча б середньої якості, то він отримає фінансування, хай не на весь кошторис, але частково гроші будуть.

– Окрім фінансової підтримки, яким чином ще відбувається співпраця з громадськими організаціями?

– Насамперед це підтримка контактів з громадськими організаціями, нефінансова співпраця з ними – консультації, допомога з висвітленням їхньої діяльності, надання листів підтримки. Наприклад, коли громадські організації подаються за грантами в міжнародні фонди, то часто саме такі листи від місцевої влади відіграють позитивну роль в отриманні фінансування, адже вони свідчать про важливість проекту для суспільства.

Доволі часто маємо можливість ділитись досвідом, коли до нас приїжджають представники громадських організацій з інших міст чи навіть країн. Це відбувається в рамках проектів Європейської комісії чи інших фондів, що працюють в Україні. Одним з етапів їхнього перебування у Львові є якраз ознайомлення з діяльністю місцевих громадських організацій та відділом громадського партнерства.

Розмовляла Олександра Бодняк

 
 
Василь Павлюк: Зараз час дбати про збереження єдності України, забезпечувати порядок і мирне існування місцевої громади
анонси

 

Перш за все хочу привітати кожного львів’янина і всіх українців з початком Перемоги. Янукович зі своєю зграєю кинувся тікати. Сподіваємося, що це їм не вдасться. Сподіваюся, що міліція, СБУ та прикордонники почнуть нарешті виконувати свої службові обов’язки, щоби хоч трохи виправдатися перед громадянами за своє кількарічне обслуговування інтересів «сім’ї».
 
Сьогодні обов’язком кожного з нас є відновлення законності, розтоптаної «регіональною» зграєю. Народні депутати займаються цим на державному рівні, в регіонах ця справа лягає на плечі органів місцевого самоврядування. І ми сподіваємося на добру та ефективну співпрацю на цій ділянці з кожним свідомим львів’янином.
 
На жаль, змушений сказати, що не всі мешканці нашого міста усвідомлюють усю складність моменту і важливість збереження порядку. Лише за два дні мені особисто довелося стати свідком і учасником таких прикрих випадків:
 
Активісти вирішили зняти блокпости при в’їзді у Львів
анонси

 

Сьогодні було прийняте рішення зняти блокпости на в’їзді у Львів, на яких активісти стежили за транспортом, який в’їжджає у місто.
Про це повідомив керівник львівської Самооборони Валерій Веремчук під час прес-конференції сьогодні, передає кореспондент Вголосу.
 
Валерій Веремчук розповів, що відпала необхідність у діяльності блокпостів, оскільки провокатори з інших регіонів більше не їдуть до Львова.
«На місцях, де були пости, збережені автопатрулі. Так, на в’їзді у місто постійно чергуватиме два автомобілі, які не перешкоджатимуть руху, не зупинятимуть жодних автомобілів. Якщо вони бачать якісь підозрілі транспортні засоби, один автомобіль залишається на місці, а інший – супроводжує підозрюваного до місця зупинки і вже там уточнює, чи є якась проблема. Тому будь-яке зупинення автомобілів людьми, які називають себе активістами Самооборони чи інших громадських організацій, є неправомірним, – всі ці речі роблять правоохоронці», – наголосив керівник львівської Самооборони.
 
<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Наступна > Кінець >>

Сторінка 2 з 47