Громадські слухання як інструмент впливу на прийняття рішень міської ради
Новини

Нещодавно з ініціативи ГО «Портал громадських організацій Львова» та ГО «Інститут інформаційного права» було проведено круглий стіл на тему «Громадські слухання як інструмент впливу на прийняття рішень міської ради». У засіданні круглого столу взяли участь представники міської ради та впливових громадських організацій Львова. Зокрема круглий стіл відвідали Громадська мережа «Опора», Центр досліджень місцевого самоврядування, Центр політичних та правових досліджень «СІМ» та інші. Захід був організований спільно з відділом громадського партнерства управління «Секретаріат ради» за підтримки МФ «Відродження».

Головною метою круглого столу  було виявлення рівня врахування пропозицій, що подавались на громадських слуханнях у м. Львові за 2007-2009 роки та представлення проекту положення «Про громадські слухання у місті Львові». 
 
Під час круглого столу Роман Шемберко, голова ГО «Портал громадських організацій Львова», презентував результати дослідження врахування пропозицій, поданих на громадських слуханнях у м. Львові за 2007 – 2009 роки. Він зазначив, що у період з 21.02.2007 по 30.09.2009 року у м. Львові було проведено 86 громадських слухань, в яких взяло участь 4050 мешканців. На громадських слуханнях загалом було подано 896 пропозицій. 
 
Експерт наголосив, що під час проведення дослідження експертами було проаналізовано матеріали протоколів громадських слухань, а також інформацію, надану виконавчими органами міської ради у відповідь на інформаційні запити ГО «Портал громадських організацій Львова». Під час доповіді Роман Шемберко детально охарактеризував рівень врахування пропозицій та особливості громадських слухань в залежності від того який тип питань  розглядався. Зокрема, було виявлено, що в управління архітектури відсутня інформація щодо  враховання пропозиції, що були внесені на слуханнях проектів будівництва. Щодо керівництва департаменту житлового господарства та інфраструктури виникли обґрунтовані підозри у примусовому «запрошенні» на громадські слухання працівників комунальних підприємств. 
 
З іншого боку на загал відзначено намагання міської ради вести відкритий діалог з мешканцями та відповідно реагувати на їхні пропозиції та зауваження. Як доказ, виконавчими органами було враховано 152 пропозиції,  що в середньому становить 23,8 відсотки від усіх пропозицій, поданих на громадських слуханнях, не враховуючи пропозиції, що подані у містобудівній сфері. 
 
За словами Р. Шемберка: «Кількість та різноплановість проведених слухань дозволяє стверджувати про формування у  місті Львові певної традиції використання інституту громадських слухань як інструменту управління містом. Однак громадські слухання як інструмент управління виконують швидше дорадчо-консультативну функцію, ніж функцію впливу на прийняття рішень».
 
Також учасникам круглого столу було презентовано проект положення «Про громадські слухання в місті Львові», напрацьований робочою групою з підготовки нової редакції Статуту територіальної громади міста Львова. 
 
Під час презентації Юрій Лукашевський, начальник відділу громадського партнерства, акцентував увагу присутніх на запропонованих нововведеннях, зокрема було відзначено, що у положенні прописано процедуру, що надає можливість ініціювати проведення громадських слухань безпосередньо громадським організаціям або мешканцям Львова. Ще одним важливим нововведенням може стати норма, яка передбачає пряму відповідальність управлінців за розгляд пропозицій, поданих на громадських слуханнях. 
 
Зокрема було відзначено, Анатолій Забарило є найактивнішим депутатом Львівської міської ради з питання ініціювання громадських слухань. З його ініціативи було проведено 2 громадських слухання. «Це є дуже важливим і потрібним моментом волевиявлення територіальної громади, – розповідає Анатолій Забарило. – Ми намагаємось враховувати кожну пропозицію, котра надходить від представників громадськості при прийнятті регуляторних актів. На жаль, не кожне громадське слухання є ефективним для автора і ініціатора якоїсь проблеми, тому, що у нас ще існують проблеми  комунікації з конкретною цільовою аудиторією. Проте з кожним роком ця проблема стає все меншою».

Відділ інформаційної політики секретаріату ради