ЗВ'ЯЗОК МІЖ УКРАЇНОЮ і ДІАСПОРОЮ потребує нового якісного підходу
Новини

Новий формат співпраці між Україною та діаспорою обговорили у Львівській обласній раді під час семінару «Роль емігрантів в розбудові нової Української держави». 

В обговоренні взяли участь представники місцевої влади, емігрантських громад, науковці та громадські активісти. «Найважливіше, - на думку Павла Садохи, голови Спілки українців в Португалії, - налагодити діалог між українцями, які живуть в інших країнах, та Україною. Адже зараз в Україні  війна і тому ми повинні об’єднати зусилля – громад з діаспори та дипломатичних установ. Це дасть нам можливість виступити єдиним фронтом, щоб захистити Україну».

Як відомо, українські громади за кордоном взяли активну участь у підтримці Євромайдану і подальших протестів проти агресії Росії. Ці події об’єднали українців першої – четвертої хвиль еміграції, відчутно зросла їх національна свідомість. Українська діаспора хоче допомагати і уже допомагає воякам на Сході. А для цього необхідна координація дій і сприяння передачі гуманітарної допомоги для потреб АТО. 

За даними Світового банку, загальна сума переказів у 2012 р. перевищувала $430 млрд, з яких $6,5 млрд в Україну. Національний Банк України наводить цифру у $7,5 млрд, що дорівнює 4% ВВП України, неофіційні трансфери становлять близько 14 % загального потоку 

Зі слів Катерини Островської, професора кафедри психології ЛНУ ім. Франка, голови ГО Львівське Товариство «Родина Кольпінга», найважливішим пріоритетом є питання налагодження тісного взаємозв’язку, спрямованого на підтримання основної ідеї – нової української нації, а також відчуття єдності українців всього світу.

Цю думку підтримує і Ярослав Музичко, голова комісії культури, промоції, ЗМІ та туризму ЛМР. На його переконання значний поступ неможливий без формування нової доктрини національної політики, без її детальної розробки. «В сучасних умовах необхідний філософський стержень, на який ми зможемо «нанизувати» усі заходи, акції, програми», - зазначив депутат ЛМР.

На переконання Ярослава Музичка, у цьому питанні важливо не чекати допомоги від держави, а використовувати потенціал громад. Він навів приклад, коли маленька громада в Італії організувала українську школу і садочок.

«Ми завезли туди 7,5 тисяч книжок, які подарувало для діток видавництво «Веселка». Найбільшою проблемою для емігрантів була методика викладання української мови у садочку і школі. Ми вирішили цю проблему просто. У Львові теж є садочок з назвою «Веселка», тому ми заочно їх познайомили, і вже впродовж року вони активно між собою комунікують. Виховання української дитини у Львові і української дитини у Римі не надто сильно відрізняються. Я думаю, що це хороший приклад прямої співпраці між громадами».   

Ярослав Музичко нагадав, що у2012 р. уряд прийняв постанову «Про затвердження Державної програми співпраці із закордонними українцями на період до 2015 року»,  однак вона не булаповністю реалізованау зв’язку з відсутністю єдиного виконавчого органу. Тому міський обранець закцентував увагу на наступному: неухильному дотриманні виконання чинного Закону У К Р А Ї Н И «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики», необхідністі наповнення новим змістом існуючих законодавчих актів і створення нових, що регулюють взаємовідносини між державою Україна і українськими громадами за кордоном. Крім цього, важливо врахувати помилки держав Євросоюзу у сфері  імміграційної політики, демонополізувати інформаційний простір. Серед пропозицій, які були озвучені п. Музичком на семінарі, є також дерусифікація   інформаційного простору та люстрація дипкорпусу.

Ці та інші пропозиції будуть основою резолюції, в якій пропонуються конкретні кроки для відновлення довіри українських громад до дипломатичних установ та центральної влади України. Серед іншого пропонується відновити роботу Координаційних Рад при посольствах України, скріплення національної ідентичності емігрантів закордоном як зразок для збереження національної ідентичності в Україні.Додамо, що доопрацьована резолюція буде направлена до Верховної Ради, депутатського корпусу з метою удосконалення законодавчої бази.