Як буде жити Львів у 2010 році в умовах світової економічної кризи, нового політичного сезону та завдань, поставлених підготовкою до Євро-2012,  в інтерв’ю Вголосу розповів секретар Львівської міської ради Володимир Квурт: 

Чи можете Ви, як секретар міськради, сформулювати основні питання, проблеми, загрози, які чекають на міську владу в новому політичному сезоні 2009-2010 рр.?

Давайте не будемо забувати, що ми фактично ввійшли у виборчий період і сьогодні головним завданням сезону 2009-2010 є збереження керованості містом і забезпечення стабільного функціонування систем життєзабезпечення. В сесійній залі є представники різних політичних сил, які мають свого кандидата в президенти, в сесійній залі засідають майбутні кандидати на посаду мера  Львова – усі ці моменти будуть збурювати ситуацію і загострюватимуть її. 

Чи можна сказати, що цього року від ЛМР, від виконавчої влади не варто очікувати стратегічних рішень та реформаторських кроків?

Основна функція місцевої влади – це забезпечення нормального життя мешканців. Давайте не забувати що менше ніж за місяць має розпочатися опалювальний сезон. Попередня інформація поки що заспокоює, але я не думаю, що нам варто розслаблятися. 

Друге питання – на осінь запланований розгляд Генерального плану розвитку міста. Саме восени буде формуватися бюджет на наступний рік. Правда, сьогодні ще ніхто не може чітко сказати, по якому бюджету ми будемо жити в наступному році.  За яким принципом він буде формуватися: згідно з законом, який діє сьогодні, чи згідно пропозицій, підготованих Кабміном? Відповідь на це питання серйозно впливатиме на показники, які мають вкладатися у бюджет. Це теж відкрите питання.

Міськрада декларувала пріоритетом розвитку на 2009 рік будівництво доріг, транспортних розв'язок, тобто реальне покращення транспортної інфраструктури Львова. Але ми бачимо, що цього всього не зроблено. Що стало на заваді реалізації цих планів?   

Справді, цей рік був витрачений на підготовку стратегічних речей. Німецькими фахівцями розроблена схема організації руху транспорту у Львові. Вона містить  дві частини: перша - це вирішення питання організації руху транспорту у місті до фінальної частини Євро-2012,  і друга стосується перспективи розвитку транспортної інфраструктури міста. Відповідно до цієї схеми заплановано збудувати 32 розв’язки. За всі роки незалежності єдина розв’язка, яка була збудована у Львові, - це міст на Сихові. Все інше - заморожене. На сьогодні вже є і план, і графічна пропозиція. Також досягнуто домовленості з урядом про фінансування цих робіт. Важливо також те, що міська влада виробила механізми та алгоритм співпраці з підрядниками та виконавцями таких робіт. 

Ми також повинні врахувати ряд практичних моментів, щоб уникнути помилок, яких припустилися в попередні роки. Насамперед, не варто починати ремонт чи будівництво доріг, поки не існує чіткого графіку, технічної документації, поки не зрозуміло, скільки треба коштів на конкретну ділянку. По-друге, ми повинні продемонструвати вміння мислити, забезпечити логістику, щоб не створювати корки на дорогах у місті, не перекривати рух транспорту. 

Отож я б не поспішав з оцінками. Зрозуміло, що міська рада повинна внести зміни до цьогорічного бюджету, з огляду на те, що деякі заплановані роботи не були розпочаті вчасно, а інші - взагалі ще не починалися. Напевно, останні об'єкти буде правильно перенести у бюджет наступного року.  Взагалі, на мою думку, необхідно при плануванні  уникати перехідних об’єктів, адже в таких випадках важко контролювати виконання запланованого.

На жаль, цілу низку програм було зірвано цього року через невиконання центральною владою фінансових зобов'язань перед міським бюджетом. Так, ми до цього часу не отримали обіцяних коштів з державного екологічного фонду.

Тобто можна очікувати, що в 2010 році місто втілить в життя всі ці стратегічні напрацювання щодо розвитку дорожньо-транспортної інфраструктури? 

У нас немає іншого варіанту. Якщо ми у 2010 році цього не зробимо, то будуть сумніви, що ми зможемо якісно реалізувати цей проект. 

Що залежить безпосередньо від міської ради, від депутатського корпусу у вирішенні цього питання?

Я прихильник прозорих і чесних відносин. Те, що нині треба будувати дороги – розуміють усі. Необхідний фаховий підхід, вирішення як це робити -  алгоритм роботи, за які кошти це робиться і в який спосіб. На кожен з цих пунктів повинна бути чітка відповідь. Вважаю, що зараз, наприкінці року, ми повинні оприлюднити усю інформацію: які дороги зроблені в цьому році, які розпочаті і не закінчені, яка вартість робіт і яке підприємство їх виконувало. Очевидно, громадськості це цікаво. Є надія, що цього року буде закінчена вулиця Я.Мудрого і Шпитальна. Інакше ми не зможемо перейти до реконструкції вул. Городоцької, яка має відігравати дуже важливу роль для забезпечення руху в центральній частині міста.

Вважаю, що нам треба на сесії міської ради прийняти принципове рішення, що при проведенні капітального ремонту викладати центральні вулиці винятково бруківкою. Треба старатися, якщо не автентичність зберегти, то бодай повернути місту вигляд і його родзинку. Проспект Свободи має бути перекритий бруківкою, так само як і решта вулиць в історичній частині міста.

Нам не треба забувати, що Львів розвивається сьогодні як туристичний центр. Якщо у місті не буде функціонувати сфера відпочинку, не будуть проводитися акції, які можуть привернути увагу, зацікавити, то навряд чи турист до нас поїде.

Повертаючись до теми пріоритетів 2009 року: що вдалося зробити з того, що планувалося? 

Ми говоримо про стратегічні речі чи конкретні? Формально наше життя складається з маленьких радощів. Що головне? Чи прибрано, чи справні ліфти, чи працює інфраструктура. У багатьох містах, в рік кризи. ці питання просто було завалено владою. Львів у цьому плані показує досить непогані результати. Що б не казали, у Львові цього року збільшилася кількість туристів, це допомогло вижити багатьом підприємствам, починаючи від готелів і закінчуючи ресторанами та різними закладами сфери обслуговування.  

Збільшення кількості туристів - це статистичні дані чи Ваше особисте відчуття? 

Так, це статистика. Порівняно з попереднім роком ми абсолютно випереджаємо. Минулого року Львів відвідали 1-1,5 млн. туристів, цього очікується  1,5-2 млн. осіб. 

Відповідно до проекту стратегії розвитку Львова, окрім туризму, пріоритетним напрямком визнано ІТ-технології.

Сьогодні у Львові кількість людей, задіяних у цій сфері, майже така ж, як у Києві. Це свідчить про те, що у нас є усі передумови для забезпечення лідерства в Україні у розвитку ІТ-технологій. І саме львівські фірми є лідерами з укладання контрактів з іноземними фірмами. Вважаю, що ми повинні найближчим часом зробити все, щоб у Львові відкрилися офіційне представництво і Майкрософта, Аpple, Google та ін. провідних компаній в цій галузі. 

Основу економіки Львова так чи інакше складає малий і середній бізнес. Як він переніс кризу? Адже доводиться чути, що багато підприємств просто збанкрутували. 

Міська влада Львова продовжує вживати заходи по створенню сприятливого клімату для діяльності малого і середнього бізнесу у Львові.  Ми плануємо до 1 жовтня звести усі процедури послуг, які надає «Єдине вікно» і дозвільний офіс міськради до чітко визначеного переліку документів, які слід подавати, з метою скорочення переліку цих документів, щоб не затягувати розгляд цих питань і не провокувати корупцію. 

Як це можна зробити? 

Дуже просто. Місто видає 140 дозволів різного виду – на перепроектування житла, приватизацію землі, на початок робіт чи проведення діяльності у тій чи тій сфері та ін. Вони передбачають певний  набір документів. Принцип Єдиного вікна зводиться до того, що підприємець чи фізична особа звертається до Єдиного вікна, щоб отримати дозвіл. Їм кажуть, що для отримання дозволу треба подати 3-5 документів,  ці документи, відповідно до регламенту, до законодавства України, розглядаються і приймається рішення. Воно приймається у чітко визначені законом терміни - максимально місяць, протягом якого людина повинна отримати відповідь на свій запит. І вона може оскаржувати відмову. Думаю, такий механізм найперспективніший. Неправильно, коли підприємці ходять з кабінету в кабінет з усілякими документами. Є, звичайно, певні труднощі. Не завжди підприємець чинить чесно, не завжди інформація, яку він подає, є правдивою. Тому існує потреба в тому, щоб перевіряти її.  Коли на виконкомі нещодавно розглядалося питання дозволів на встановлення рекламних щитів, заступник начальника УМВС у Львівській області оголосив, що погодження з ДАІ виявилося підробленим. Тобто, формально ніби  повний пакет, але один з дозволів підроблений. Як діяти в такому випадку? Прийнято рішення забезпечити процедуру погодження. Все таки ДАІ не на Місяці, а у Львові. І я думаю, ми спроможні вести єдину базу,  і ДАІ може інформувати місто, які дозволи вона видала.  Вважаю, що таке погодження має робити не підприємець, а працівники міської ради. Саме вони повинні звертатися в ДАІ і отримувати об’єктивний висновок. 

В центральній частині міста сьогодні багато пустих приміщень, які здаються в оренду. Це також свідчить не на користь успіхів львівського бізнесу...

Давайте не будемо  забувати, що протягом цього року відбулося декілька важливих подій. Насамперед, припинено легальну діяльність грального бізнесу, а саме під його потреби орендувалася значна частина приміщень у центрі міста. Сьогодні деякі з них  вже перепрофілювалася – з’явилися магазини, кафетерії і це – позитив. Частина ж приміщень залишилася незадіяними. По-друге, сьогодні майже немає можливості підприємцям отримати кредит в банку. Це означає, що багато підприємців, які планували розширення бізнесу, тимчасово відмовилися від своїх планів. І останнє, давайте не забувати, що фірми, які займалися нерухомістю, перепродажем чи навіть спекуляціями, сьогодні такої можливості не мають. Ринок завмер. 

За рахунок чого зараз наповнюється бюджет міста? Адже впали надходження від традиційних статей: гральний бізнес, реклама, наприклад, проте збільшується частка кредитів.  Яка роль міської ради у вирішенні цього питання?

Насамперед, хочу звернути увагу, що місто матиме перспективу, якщо має свою фінансову стратегію. У нас в керівництві міста є люди, які розуміють, що таке управління фінансами і що таке фінансове планування.  По-друге, як на мене, не варто боятися великих видатків,  треба звертати увагу на малі доходи. І коли ми беремо кредит, то повинні чітко розуміти для чого ми його беремо і на який ефект очікуємо – чи то соціальний ефект, чи економічний, чи ефект, який дозволить нам повернути кошти, чи через податки, чи через активізацію підприємництва, чи через зменшення кількості аварійних ситуацій, поломок, покращення умов проживання у місті. Тобто, кожен кредит повинен нести своє чітке навантаження. Я вважаю, що для того, щоб брати кредит, ми повинні розуміти проблематику тої галузі в цілому. Коли ми беремо кредит на електротранспорт, то повинні усвідомлювати, що хочемо зробити, в якому стані він є сьогодні, скільки коштів нам треба, щоб привести його до належного рівня і забезпечити подальше функціонування. Для прикладу, є дорога, ми не можемо закладати гроші на ремонт одного квадратного метру, ми повинні подумати, як зробити її в цілому. а також передбачити механізм її обслуговування. 

Чи аналізували депутати, як міська влада використала кредити, що набрала? Чи мали вони соціальний, економічний ефект?

Якщо ми говоримо про кредити, які сьогодні взяла міська влада, то ми можемо говорити про ефективність використання кредиту Світового банку на водозабезпечення міста. Я думаю, що ефект сьогодні відчувають усі львів’яни. Графік подачі води розширився і ми очікуємо, що до кінця року буде забезпечене цілодобове водопостачання. Сьогодні немає підстав говорити, що цього не буде. 

Депутат  Юрій Кужелюк повідомив, що кожен п’ятий мешканець Львова не має каналізації. Як з тим бути? 

А Вам відомо, що 40%, тобто майже кожен третій мешканець Будапешту, не має каналізації?  Або, відповідно, така ж кількість стоків, як у Львові,  в Будапешті не очищається. Вони з цього проблему не роблять. Для них це завдання, яке треба вирішити. Просто паралельно з цілодобовим водопостачанням треба вирішувати питання очисних споруд. До речі, на очисних спорудах Львова також проводяться роботи, спільно зі шведським урядом. Відбувається модернізація очисних споруд. Основна частина мешканців, які не мають каналізації – це мешканці приватної забудови. У нас є цілі вулиці, райони без каналізації. І її необхідно зробити. Я вважаю, що до цієї інформації слід підходити як до завдання, яке потрібно вирішити. І було би дуже добре, якби пан Кужелюк, який володіє серйозними навиками вирішення проблем, запропонував механізми і кроки для її вирішення. Якщо є можливість зробити це без залучення кредитів – запропонував би без залучення кредитів. 

Великий кредит було взято містом на вирішення проблем електротранспорту...

На сьогодні міськрада тільки погодила дозвіл на підготовку документів для оформлення кредиту. Його ще не взято. І він не повинен бути оформлений до того часу, поки не буде схеми організації розвитку електротранспорту у місті і чіткого плану використання цих коштів. Ми хочемо зрозуміти, що керівник «Електротрансу», який буде відповідати за реалізацію цього кредиту, на що і в який спосіб буде витрачати гроші. Тільки після цього буде затверджено отримання цього кредиту. Так, кредит  привабливий і вважаю, що ці кошти треба брати, бо електротранспорт потребує модернізації, розбудови і т.п. Але ми хочемо побачити, що це розуміє керівник. 

Попри всі конфлікти та проблеми Львів активно готується до Євро-2012. Кабмін виділив перших 50 млн. грн. на будівництво стадіону, також держава фінансує реконструкцію аеропорту. Але чи реально сповнюються очікування того, що підготовка до Євро-2012 стимулюватиме економічний розвиток міста?

Одна з умов залучення генпідрядника будівництва стадіону передбачала участь львівських фірм і найм львівських працівників. На жаль, це сьогодні виконується не в повному обсязі. На це, можливо, є об’єктивні, але, напевно, і суб’єктивні причини.

Хотів би звернути увагу на кредит, який був взятий містом в  Укрсімбанку саме під будівництво стадіону. Є два кредити, які реально взяло місто: Світового банку і цій, що взято цього року на суму 50 млн. грн. Вважаю, що вони виправдали себе. Останній кредит дозволив місту все ж таки переконати і залучити державу до співфінансування об'єктів Євро-2012 у Львові. Адже питання проведення Євро-2012 – це не тільки честь міста, а й честь держави і спільна відповідальність. В умовах, коли у нас податкова база і принцип формування місцевих бюджетів є недосконалі, така солідарність, напевно, є справедливою.

Як ви оцінюєте роботу керівників виконавчої влади міста, які відповідають за Євро-2012: Жарікова, Засадного? 

Я звик оцінювати роботу людей за результатами. Яке завдання стоїть перед департаментом Євро-2012? Забезпечити усі необхідні процеси і організацію для того, щоб Євро у нашому місті відбулося. Станом на сьогодні ми один конкурсний відбір пройшли. Якщо 30 листопада буде прийняте рішення про те, що місто має право проводити Євро, я думаю, що це теж буде оцінка роботи цих чиновників. УЄФА зараз досить часто інспектує і відслідковує динаміку змін.

Вголос