Тарас Вовк: Вирішення екологічних проблем не є пріоритетом в діяльності виконавчої влади Львова
Інтерв’ю

Тарас Вовк, секретар комісії з екологічних проблем та благоустрою Львівської міської ради

– Пане Тарасе, як секретар комісії з екологічних проблем та благоустрою Львівської міської ради, окресліть, будь-ласка, цьогорічні пріоритети міської влади в напрямку вирішення екологічних проблем міста.

– На мою думку, як депутата і людини, яка працювала в системі державного управління охороною навколишнього природного середовища, сьогодні вирішення екологічних проблем є, на жаль, далеко не основним пріоритетом в діяльності виконавчої влади Львова. Плани екологічної роботи існують, принаймні на папері. З ініціативи профільної комісії міськради також свого часу було створено управління екології та благоустрою, сформовано штат його працівників. Але те, в яких умовах вони працюють – одна невеличка кімната на всіх – наочно свідчить, що керівництво не дуже переймається проблемами, якими вони займаються. Інакше подбали б про те, щоб створити нормальні умови праці для цих людей. Адже якщо ми не хочемо створити для людей нормальні умови праці, то ми не хочемо, щоб ці люди нормально працювали.

Правда, не виключаю, що причини такої байдужості влади до проблем екології зумовлені також тим, що ця тема не несе прямої економічної вигоди людям, які цим займаються. В питаннях, де можна мати економічний зиск, завжди є якісь інтереси і, відповідно, лобісти. В комплексі екологічних питань, які перебувають в компетенції місцевого самоврядування, хіба що питання вивезення сміття та переробки ТПВ підпадає під категорію бізнесових. Адже не тільки у Львові, але й в цілому світі бізнес, пов'язаний з переробкою відходів, є досить прибутковим. Тому увага більшості представників місцевого самоврядування, бізнесменів, громадськості, та й журналістів прикута перш за все до цього питання. І ця проблема, на жаль, деколи закриває собою всі інші екологічні проблеми, які є в нас: стан повітря, стан зелених насаджень, врешті-решт – стан водойм.

Стратегічно важливою за змістом та наслідками є робота нашої комісії по визначенню і затвердженню меж парків Львова. На сьогодні більшість парків Львова вже мають затверджені межі, що реально означає гарантію збереження їхньої території від самовільних захоплень та забудов.

2008 рік у Львові був проголошений Роком парків. Збереження паркових зон - правильна ініціатива і важливий пріоритет як з точки зору вирішення екологічних проблем, так і з точки зору вдосконалення благоустрою міста. Відповідно у бюджеті міста були закладені значні кошти на проведення робіт у парках Львова. Але проблема в тому, що розпорядником цих коштів виступало не профільне управління, а УКБ. Останнє проводило тендери на визначення виконавців робіт, а також приймало ці роботи по факту їх виконання. До контролю за виконанням цих робіт, а мова йде про облаштуванням в парках доріжок, освітлення, відновлення паркових лавочок, паркової архітектури, не були також допущені ті організації, які виконують функцію паркоутримувачів, наприклад ЛКП «Зелений Львів». Саме це підприємство відповідає за утримання переважної більшості парків у Львові.

– Ви наголошуєте на тому, що роботи були виконані неякісно, відповідно неефективно використані бюджетні кошти?

– Депутати, члени комісії, визначають перелік об’єктів, на яких мають бути проведені роботи, а от далі ні ми, ні профільне управління не має реальних механізмів для того, щоб проконтролювати чи якісно на цих об’єктах виконані роботи. Ці питання знаходяться в підпорядкуванні виконавчих органів.

Недавно члени комісії виїжджали в Стрийський парк, де було проведено облаштування пішохідних доріжок. Ми оглянули виконані роботи. Вони були виконані не з тих матеріалів, які було би доцільно застосовувати у даному випадку. Бордюри, які мали б стримувати насипний матеріал, були встановлені нижче рівня доріжки. А це значить, що перший сильний дощ змиє насипне покриття доріжки в яр. В той же час, коли ми подивилися на суму коштів, яка була витрачена на виконання цих робіт, то зрозуміли, що вона значно перевищує те, що ми побачили.

Однак наші зауваження вже ні на що не впливали. Адже роботи були прийняті замовником – УКБ, представники якого підписали акт виконання робіт. А от на УКБ наша депутатська комісія не має жодних впливів. В структурі ж УКБ сьогодні немає спеціалістів та фахівців з паркової архітектури.

На жаль, реально вплинути на цю ситуацію ми зараз не можемо. Адже керівництво УКБ призначається виконавчою владою міста без погодження з депутатським корпусом. Нас просто ставлять до відома, що є новий керівник і вже тоді він приходить з нами знайомитись.

– Можливо, тоді на цю ситуацію впливає профільне управління міськради?

– Якщо говорити про управління екології та благоустрою міськради, то впливи його, на жаль, на різні процеси є обмеженими не в останню чергу через невизначеність кадрових питань. Довгий час управлінням керує заступник начальника управління. Людини, яка призначена на посаду начальника, вже рік практично немає на робочому місці: то хворів, то був у відпустці, може, його вже взагалі звільнили… Нас до відома не ставили. Не буду казати, що така ситуація не вписується в рамки закону, адже в.о. може бути призначений до півроку. Але очевидно, що як би людина не старалася працювати, складно одночасно добре виконувати обов’язки за трьох людей. Тільки й вистачає часу на участь у різноманітних нарадах. Хоча слід віддати належне пану Казимиру, який є фахівцем з екологічних проблем, він старається.

В продовження теми недосконалості організації роботи виконавчих структур, які займаються питаннями екології та благоустрою. Сьогодні одне комунальне підприємство - Адміністративно-технічне управління - займається одночасно питаннями контролю за рекламними носіями в місті і питаннями екологічної інспекції. Зрозуміло, воно не є підконтрольним управлінню екології. Як ви думаєте, що важливіше для міста: контроль за рекламою, від якої місто отримує кошти в бюджет, чи за екологію, на яку необхідно витрачати левову часту з того ж таки бюджету? Відповідь очевидна. Тому необхідно створювати окрему екологічну інспекцію, яка б підпорядковувалася профільному управлінню. Я, як депутат, зараз працюю над цим питанням.

Отож складно сьогодні говорити про системність у роботі цього управління. Але хочу віддати належне фахівцям, які там працюють, не зважаючи на те, що в одному кабінеті сидить 10 чоловік, а керівник виконує обов’язки трьох посадовців.

– Чи є зрушення у вирішенні проблеми Грибовицького сміттєзвалища?

– В мене складається враження, що на даному етапі певні впливові кола у виконавчій владі Львова намагаються проблематику по Грибовицькому сміттєзвалищу зробити якнайменше доступною для широкого кола осіб. Нас, депутатів, в тому числі і членів профільної комісії, практично не інформують про те, що відбувається. Хоча, не виключаю, голова нашої комісії, більше поінформована з цього питання.

– Поясніть, будь-ласка, ситуацію з парками в Сихівському районі.

– Я сам мешкаю в Сихові, тому не тільки орієнтуюся в ситуації, але й активно вболіваю за розвиток цього району. На Сихові є відомий Сихівський лісопарк «Зубра» межі якого були затверджені міською радою у 2006 році. Мною було ініційовано виділення коштів на розробку проекту благоустрою лісопарку. Цю ініціативу підтримали інші депутати, за що я їм щиро вдячний. Проте раніше міськрада підтримала ідею створення також на Сихові парку Івана Павла Другого. Однак створити парк з нуля є складно, тим більше зараз, в умовах кризи. Реальніше привести в належний стан існуючі парки, які є місцем відпочинку тисяч сихівчан. Тому, як мешканець Сихова, підтримую ідею об’єднання цих двох парків в один із назвою Парк Івана Павла Другого. Навіть з точки зору економіки місту буде легше вкладати кошти у цей один великий парк.

– Окрім бюджетних коштів, чи є інші джерела фінансування утримання та розвитку парків Львова?

– Зараз на розгляді комісії знаходиться проект ухвали про об’єкти у паркових зонах. Адже в багатьох парках знаходяться різні установи, організації, банки, ресторани. Необхідно проаналізувати і скласти реєстр цих об’єктів, визначити їх межі. Вважаю, що їх власники мають разом з міською громадою нести солідарну відповідальність за утримання парків. Адже вони працюють в екологічно чистій зоні.

Нашою комісією нещодавно розглядалося питання про передачу Парку студентів у підпорядкування Політехнічному університету. Особисто я не підтримую цієї ідеї. Адже Львівська політехніка ще не привела у належний стан свої корпуси, які знаходяться у Стрийському парку. А в даному випадку вони хочуть взяти на баланс і утримувати цілий парк.

Переконаний, що питання збереження львівських парків залежить не тільки від фінансування. Важливим є те, як самі мешканці і комунальні служби ставляться до цієї проблеми.

 

Вголос