Михайло Задорожний: До вирішення екологічних проблем Львова треба підходити комплексно
Інтерв’ю

Михайло Задорожний – член комісії природокористування, охорони довкілля і благоустрою Львівської міської ради

Пане Михайле, які напрямки є на сьогодні пріотитетними в роботі екологічної комісії ЛМР?

У самій назві депутатської комісії Львівської міської ради, членом якої я є, можна знайти відповідь – це природокористування, охорона довкілля та благоустрою міста. Саме екологічні проблеми Львова сьогодні потребують пильної уваги. Адже екологічна ситуація у  нашому місті, на жаль, далеко не найкраща. Маю на увазі стан навколишнього середовища - загазованість повітря, особливо в центральній частині міста, забруднення водойм, неналежне утримання парків, скверів, газонів, зелених  насаджень - кущів, дерев, квітників, викиди промислових підприємств. І це тільки незначна частина питань, над якими працює наша комісія. А ще є проблеми з безпритульними тваринами, діяльністю АЗС, збором, вивезенням і утилізацією твердих побутових відходів.

Будь-яке зволікання з вирішенням цих проблем, а подекуди й байдужість чиновників призводить до випадків, коли людям просто обривається терпець, як це було, наприклад, з Грибовицьким сміттєзвалищем, коли представники  громад навколишніх сіл заблокували рух вантажівок зі сміттям. Ця історія повторюється періодично і є свідченням відсутності порозуміння сторін, що, своєю чергою, було спровоковане невиконанням владою взятих на себе зобов’язань у домовлені терміни. Знаю, що міською радою Львова  зроблено чимало  в цьому напрямку, але треба пам’ятати, що до цієї проблеми має також відношення і Львівська обласна рада. Тому спільними зусиллями мусимо  досягнути головного – визначитися, чи ми шукаємо іншу ділянку для  сміттєвого полігону, чи будуємо завод з переробки твердих побутових відходів. На мою думку, як і інших членів нашої комісії,  виграшним для  всіх було би, звичайно,  будівництво заводу, що принесе подвійну вигоду - і сміття переробили і енергію отримали. Вважаю, що кожен, від кого хоч якимось чином залежить вирішення цієї  проблеми, повинен поставити перед собою запитання: “Чи погодилася би моя сім’я на таке сусідство?”, і тільки якщо відповідь буде чесною - буде й поступ!

Що конкретно міська рада планує робити у цьому напрямку?

Плани мабуть є, але не усі в ті плани посвячені. Коли ми, депутати, намагаємося довідатися у  міського голови  про подальшу перспективу  Грибовицького сміттєзвалища,  отримуємо відповідь, що у цьому  напрямку працюють. А от з відповідними документами нас  та громадськість чомусь не поспішають ознайомлювати. Можливо ця діяльність буде активізована в період  чергової виборчої кампанії…

Щодо роботи нашої комісії у цьому напрямку, то ми неодноразово  брали участь у засіданнях спільно з депутатами екологічної комісії Жовківської райради та облради, намагаючись вирішити питання, повязані зі сміттєзвалищем. Взагалі, тема Грибовицького сміттєзвалища, твердих побутових відходів загалом – це окрема,  цікава  в плані бізнесу тема. Адже це вічні прибутки і, можливо, саме тому все вирішується не настільки швидко, як хотілось би.

Які досягнення у роботі комісії  Ви можете назвати?

Робота комісії спрямована, насамперед, на задоволення потреб мешканців нашого міста. Одним із доробків комісії є те, що ми домоглися виготовлення проектної документації з відведення меж майже всіх львівських парків, що унеможливлює певні дії осіб, які зазіхають на ласі шматочки паркових зон. Зараз розглядаються межі  Левандівського парку, Парку студентів, Парків Майорівка та Кортумова гора й інших.

Наша комісія розглядає також питання утримання парків, скерування коштів на  відповідні роботи на їхній території. Цього року в бюджеті закладені кошти на облаштування таких парків як Бондарівка, Зубра, ім. Івана Павла ІІ, Кортумова гора. Також скеровані кошти на очищення водойм Піскові озера, Залізні води, озера на перетині вул. Стрийська-Наукова.

Чимало проблем маємо у  парку «Знесіння». Там з одного боку, де старе Знесіння, житлові будинки. І мешканці зі своїми городами, сім’ями, які розрослися і хочуть будуватися, захоплюють територію цього ландшафтного заповідника. А це ж зелена оаза, яка мала би приносити насолоду усім мешканцям міста. На жаль, на сьогодні парк не облаштований належним чином для відпочинку і ті компанії, які там збираються «на шашлик», засмічують його ще більше, адже у більшість з них  не дотримується елементарних правил поведінки в зонах відпочинку. От і проведення толок не дає бажаного ефективного результату. А системної роботи керівництва парку немає, мабуть, через безгрошів’я.

Особисто мене болить душа за парк «Цитадель». Єдина перлина в місті з фортифікаційними спорудами на сьогодні виглядає занедбаною, там відсутній господар, який би мав навести і утримувати лад на “Цитаделі”. Варто би було, скажімо, створити дирекцію цього неперевершеного ландшафтно-архітектурного комплексу. Ситуація там справді кричуща і потребує втручання влади. Слід знайти кошти на проведення якісної інвентаризації всіх споруд, ділянок, розробити проект благоустрою всієї території, кінцевою метою якого мало б бути створення, можливо, заповідника “Цитадель”.

Чи можна сказати, що екологічні напрямки роботи на сьогодні фінансуються недостатньо?

Фінансування, на жаль, просто мізерне. Чиновники завжди знаходять нагальніші проблеми, а екологія  фінансується, можна сказати, за залишковим принципом.

До того ж, фірми, які займаються облаштуванням парків, використовують ті мізерні кошити нераціонально. Недавно члени нашої комісії оглядали облаштуваня доріжок у Стрийському парку. Нас здивувало, чому в комісії, яка приймала роботу, не було навіть працівників управління екології. Я вже мовчу про членів комісії (адже процедурою не передбачена присутність  депутатів, і чиновники цим користуються). Так от, якість проведених у парку робіт виявилася «ніякою» - посипана крихтою доріжка при перших, навіть невеликих дощах просто змиється. Думаю, після тих злив, що пройшли Львовом, так і сталося. Таким чином,  треба буде знову виділяти гроші на доріжки. На жаль, системної роботи з облаштування парків я не бачу. Ну, хіба що траву там косять регулярно...

– Очевидно, це недопрацювання управління екології.

Справа в тому, що управління екології міської ради підпорядковане департаменту житлового господарства, який і є розпорядником усіх коштів. А управління екології – це невелика групка людей, які навіть належних умов для роботи не мають – 9 осіб знаходяться в невеличкому приміщенні. І вони, як санітари природи, як юні натуралісти, ходять по об’єктах, а потім прибігають до нас і просять допомогти, кажуть, що треба щось робити, рятувати природу, бо дерева зрізають, у парках намагаються облаштувати малі архітектурні форми, зробити під’їзди для машин і т.п. До того ж, на сьогодні в управлінні обов’язки  начальника виконує пан Казимир, який поєднує роботу з навчанням. А коли людина у підвішеному стані, то, зрозуміло, вона думає не так про екологію, як про постійне працевлаштування. Тому співпрацювати з управлінням нам сьогодні не зовсім просто.

Загалом, я вважаю, допоки не зміниться культура людей, їх ставлення до природи – а це, мабуть, має закладатися ще у школах, садочках, - то як би комісія не називалася, яким би не був її склад, які би фахівці там не зібралися, значних успіхів і поступу в цьому напрямку ми не матимемо.

На жаль, екологія сьогодні не в моді, не приносить зисків і тому не є непріоритетною для міської влади. Та навіть у благоустрої міста на сьогодні немає пріоритетів. Подивіться, що у нас твориться з тими МАФами. Я за те, щоб малий і середній бізнес розвивався, але те, що ці підприємці влаштовують на своїх майданчиках, ні у які рамки не вкладається. Над розташуванням і облаштуванням МАФів повинна працювати і екологічна інспекція, і адміністративне управління, і ландшафтні архітектори. І міськрада повинна накладати на власників МАФів штрафи за порушення. Я вважаю, що в центральній частині міста повинні бути дещо інші підходи до розташування МАФів. Їх же, як правило, ставлять в зелених зонах,  і прикро, що члени  нашої комісії чомусь не залучаються до участі у погодженні такого розташування. На мій погляд, це неправильно.

–  Крім затвердження меж парків, які ще питання вдалося вирішити, а які вирішити так і не вдалося?                                                                                                                                                                

До позитиву, без сумніву, можна віднести відвоювання 328 га брюховицьких лісів. Треба віддати належне голові нашої комісії пані Лясковській, та й іншим членам комісії, за активну громадську позицію і наполегливу роботу над цією справою.

Треба зазначати, що комісія екології брала участь у роботі над генпланом Львова, а саме - над встановленням меж міста і ландшафтною картою.

Наша комісія відстоювала і відстоює думку, що в департаменті архітектури і мітобудування повинні бути введені посади ландшафтних архітекторів, які би планували розміщення та облаштуваня зелених насаджень у місті. Погодьтеся, що ландшафтні архітектори все-таки дещо різняться від архітекторів-будівельників. Але поки-що такої посади в департаменті не запровадили.

Екологія – це сукупність сегментів, поєднаних між собою. Тому до вирішення екологічних проблем треба підходити комплексно. Так, ми подавали рекомендації і для траспортного управління. Адже  комісія екології виступає за заборону проїзду приміських марштурок через центр міста. Станом на сьогодні, наскільки мені відомо, транспортна схема Львова пребуває в процесі розробки. 

Одним словом, роботи в профільної комісії  вистачає, особливо  зараз, коли місто має шанс наблизитися до організації проведення футбольного чемпіонату “Євро-2012”.

Розмовляла Вероніка Троян