Про затвердження Комплексної екологічної програми на 2012-2016 роки для міста Львова
Проекти ухвал

Керуючись Законами України “Про місцеве самоврядування в Україні“, “Про охорону навколишнього природного середовища“, “Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 р. “ та Національним планом дій з охорони навколишнього природного середовища України на період 2011-2015 роки, затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 № 577-р, враховуючи протокол громадських слухань проекту Комплексної екологічної програми на 2012-2016 роки для міста Львова від 04.04.2012 та рішення виконавчого комітету від 26.10.2012 № 724 “Про Комплексну екологічну програму на 2012-2016 роки для міста Львова“, міська рада ухвалила:
1. Затвердити Комплексну екологічну програму на 2012-2016 роки для міста Львова (додається).
2. Виконавчим органам міської ради:
2.1. Погоджувати проекти ухвал міської ради щодо виконання завдань і заходів Комплексної екологічної програми на 2012-2016 роки для міста Львова з постійною комісією природокористування, охорони довкілля та благоустрою та керуватись цією програмою при підготовці документів з обов'язковим зазначенням у преамбулі відповідного розділу програми.
2.2. Забезпечити виконання заходів Комплексної екологічної програми на 2012-2016 роки для міста Львова та інформувати управління екології та благоустрою департаменту містобудування про хід їх виконання.
Термін: щорічно, до 31-го січня.
Відповідальні: керівники виконавчих
органів міської ради.
3. Управлінню екології та благоустрою департаменту містобудування подати на розгляд міської ради інформацію про підсумки виконання Комплексної екологічної програми на 2012-2016 роки для міста Львова.
Термін: до 31.03.2017.
Відповідальний: начальник управління
екології та благоустрою департаменту
містобудування.
4. Контроль за виконанням ухвали покласти на заступника міського голови з питань містобудування та інфраструктури.
 


Міський голова А. Садовий


Додаток

Затверджено
ухвалою міської ради
від___________№____


КОМПЛЕКСНА ЕКОЛОГІЧНА ПРОГРАМА
на 2012-2016 роки для міста Львова


Вступ

Урбанізація як історичний процес зростання ролі міських поселень досягла значних масштабів. За матеріалами Глобальної доповіді 2011 року про людські поселення, міста та кліматичні зміни у рамках Програми по населених пунктах Організації Об’єднаних Націй у містах, які займають лише 2% території планети, проживає 51% населення. Кількість міського населення в Україні на початок 2011 року досягла 70%, у Львівській області за останні десять років цей показник не змінився і становить 61% (з часткою населення м. Львова близько 50% від міського і 30% від усього населення області). Станом на 01.01.2011 у м. Львові на території 171,01 кв. км (0,78% від території області) проживало 760 тис. осіб, показник щільності населення становив 4445 осіб/кв. км за середньої в області – 117 осіб/кв. км і в Україні – 76 осіб/кв. км. Так само, як і в державі загалом, у місті спостерігається тенденція щодо зниження чисельності мешканців: протягом 2001-2010 років вона зменшилася на 53 тис., а щільність – на 341 осіб/кв. км. Житловий фонд міста становить 14,55 млн. кв. м, забезпеченість населення житлом становить 18,8 кв. м на 1 мешканця.
Розвиток урбанізації призвів до формування зон активної взаємодії територіальних спільнот людей з довкіллям. Результатом цього є забруднення та деструктуризація компонентів довкілля, насамперед за рахунок виробничої і комунально-побутової діяльності населення та погіршення природних умов життя людей, що негативно впливає на їх здоров’я.
Екологічна ситуація у м. Львові, так само як в Україні загалом, залишається напруженою, що створює низку проблем як для мешканців міста, так і для регіону. Причинами такого стану повільні темпи модернізації виробничих циклів з перевагою використання ресурсоємних технологій виробництва; стан системи водовідведення, накопичення значних обсягів відходів, відсутність ефективних способів їх збирання, зберігання та видалення, прояв небезпечних геологічних процесів, недосконалість транспортних розв’язок, висока щільність забудови селітебних територій, низька екологічна свідомість населення, відсутність низки правових норм тощо. Проте варто відзначити, що порівняно з іншими великими містами України Львів в екологічному аспекті є відносно благополучним містом. Так, за даними соціологічного опитування мешканців Львова, проведеного комунальною установою Інститутом міста у 2011 році, 55% респондентів задоволені “екологічною“ комфортністю місця свого проживання, цілком незадоволеними і незадоволеними були 15% респондентів.
Екологічна ситуація у місті Львові зумовлена специфічним для нього, тісно переплетеним комплексом природних, містобудівних, інженерних, соціально-економічних та інших умов й ускладненими у зв’язку з цим спробами її поліпшення. Вона також характеризується незадовільною здатністю довкілля до самопідтримання і самовідновлення. Поряд з цим, чинна в Україні система статистичної звітності у галузі охорони довкілля і надалі неорієнтована на оцінку реакції довкілля (конкретних екосистем та груп населення) на техногенний вплив та його окремі критичні параметри, а відображає переважно розрахункові об’єми забруднень і ціннісні показники дотримання підприємствами чи органами влади природоохоронного законодавства та планових параметрів проведення природоохоронних заходів, що істотно ускладнює встановлення рівня екологічної безпеки конкретних територій. У зв’язку з цим, оцінка існуючого стану довкілля та аналіз екологічної ситуації у місті проведена за основними компонентами цього середовища у контексті загальноприйнятих регіональної і загальнодержавної систем у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки.
За даними Головного управління статистики у Львівській області станом на 01.01.2011 у місті функціонувало 33826 суб’єктів підприємницької діяльності, з яких 5276 було платниками зборів за забруднення довкілля (4295 – підприємства, 981 – фізичні особи –підприємці). У Львові працює 219 великих промислових підприємств та майже 9 тисяч малих підприємств. Після розпаду Радянського Союзу у місті спостерігаються тенденції до закриття великих промислових підприємств, зокрема, через банкрутство. Натомість спостерігається розвиток туристичної галузі та галузі інформаційних технологій. Так, якщо у 1991 році провідне місце серед галузей промисловості займало машинобудування та металообробка, то тепер домінуючою є харчова промисловість. У місті сконцентровано значні об’єми загальнодержавного виробництва освітлювальних ламп, автобусів тощо.
Згідно зі Стратегією підвищення конкурентоспроможності міста Львова до 2015 року, затвердженою ухвалою міської ради від 07.05.2010 № 3460, економічний та соціальний розвиток міста повинен концентруватися на високих технологіях та інноваціях, побудові міжнародної співпраці, вдосконаленні інфраструктури та доступі інвесторів до регіону. Потрібно вдосконалювати управління ресурсами та людським капіталом. У сфері надання послуг особливу увагу потрібно надати освіті та науці, співпраці між наукою і бізнесом, а також оновленню міської інфраструктури і транспорту. Місто є національним лідером зі зростання кількості туристів. За 2008-2009 рр. їх кількість зросла на 40%, за рік місто відвідує понад 1 мільйон осіб, що є додатковим аргументом для забезпечення комфортних екологічних умов не лише для проживання мешканців, але і для перебування гостей міста. Означеною вище Стратегією у галузі охорони довкілля міста головною метою визначено “реалізацію принципу сталого розвитку через екологізацію економіки міста, вдосконалення механізмів управління та контролю у сфері охорони довкілля, становлення дієвої системи екологічного моніторингу“.
Комплексною стратегією розвитку Львова на 2012-2025 рр. серед пріоритетів екологічної політики визначено: впорядкування та утримання зелених насаджень з метою створення екологічної рівноваги між суспільством і природою, підвищення рівня екологічної свідомості громадян та визначення стратегічних показників екологічного стану і їх покращання.

Розділ 1. Сучасний стан міського середовища:
аналіз, оцінка тенденцій, основні загрози

Сучасний стан міського середовища здійснений на підставі аналізу стану: компонентів довкілля – атмосферного повітря, водних ресурсів (водопостачання, водоспоживання, водовідведення, поверхневі водойми), зелених насаджень і тваринного світу, земельних ресурсів і грунтів, а також поводження з відходами, проявів небезпечних морфодинамічних процесів, акустичного забруднення, екологічної освіти і роботи з громадськістю, реалізації програми моніторингу. Оцінка тенденцій передбачала порівняння основних екологічних параметрів у розрізі останнього десятиріччя (2000-2010 рр.).

1.1. Атмосферне повітря

Сумарний викид забруднювальних речовин від стаціонарних і пересувних джерел міста у 2010 році становив 46,7 тис. т (61,42 кг на 1 мешканця, в області – 99,6 кг), при цьому 96% від нього припадало на пересувні джерела забруднення (автомобільний, авіаційний та залізничний транспорт). Протягом останніх десяти років спостерігається тенденція щодо поступового зростання викидів в атмосферу міста, передовсім за рахунок пересувних джерел, що характерне для усіх міських агломерацій. Серед стаціонарних джерел забруднення міста найвищий відсоток припадає на підприємства теплоенергетичного комплексу міста (близько 40%), що є загальнодержавною тенденцією. Викиди шкідливих речовин в атмосферу стаціонарними джерелами забруднення у розрахунку на 1 кв. км у місті у 2010 році становили 11,8 кг, що більш ніж вдвічі перевищувало обласний показник (5,2 кг). Від 2000 року має місце зниження сумарної кількості викидів, проте відсоток забруднень від пересувних джерел, передовсім автотранспорту, зріс від 92% у 1997 році до 96% та залишається на одному рівні протягом останніх 3-х років. Станом на 01.01.2010 внесок Львова у сумарний викид забруднювальних речовин у Львівській області дорівнював близько 19%, при цьому викиди від стаціонарних і пересувних джерел становили відповідно 1,8% і 34% від обласних показників.
Стаціонарні джерела.
У 2010 році викиди від стаціонарних джерел забруднення на 90% були зумовлені діяльністю понад 600 різногалузевих промислових підприємств, які стояли на обліку у Державному управлінні екології і природних ресурсів Львівської області як основні платники збору за забруднювання довкілля. Основними джерелами забруднюючих речовин у повітрі міста Львова є: пил – автотранспорт, деревообробна промисловість і промисловість будматеріалів; діоксид сірки – промислові підприємства, оксид вуглецю – автотранспорт, підприємства теплоенергетики; діоксид азоту – підприємства теплоенергетики; формальдегід – автотранспорт, деревообробна промисловість
Ряд підприємств міста, для яких встановлено обсяги викидів забруднювальних речовин в атмосферу понад 100 т (ТЕЦ-1, ТЕЦ-2, ТзОВ “Українська меблева компанія“, ВАТ “Іскра“, ЗАТ “Львівський ізоляторний завод“), викидали в атмосферу майже 60% від загальної суми викидів стаціонарними джерелами. До складу найбільших за обсягами викидів в атмосферу увійшли 4 підприємства Залізничного району, 2 – Галицького району, 1 – Шевченківського району та 4 – Сихівського району. Серед газоподібних викидів цих підприємств на першому місці залишаються оксиди азоту, основними джерелами якого є підприємства теплоенергетики. Загалом хімічний склад викидів від стаціонарних джерел забруднення є таким: переважає метан (48,1%) та сполуки сірки (28,6%), вміст сполук азоту та оксиду вуглецю відповідно становить 5,8% та 4,8%.
Підприємства енергетики є найбільшими стаціонарними джерелами забруднень атмосферного повітря у Львові. Це спеціалізовані комунальні теплопостачальні підприємства: ТЕЦ-1, ТЕЦ-2, а також ЛМКП “Львівтеплоенерго“ і ЛКП “Залізничнетеплоенерго“, які виробляють понад 90 відсотків всієї теплової енергії у місті. На балансі цих підприємств перебуває 129 котелень, ТЕЦ ЛМКП “Львівтеплоенерго“, ТЦ “Північна“ та ТЦ “Південна“, 150 ЦТП і 563,15 км теплових мереж. У розрізі районів міста на балансі означених вище теплокомунальних підприємств найбільша кількість котелень локалізована у Галицькому районі – 63, найменша – у Сихівському районі – 5 (вони обслуговують практично однакову кількість будинків – близько 500, але для останнього характерною є багатоповерхова забудова). Паливом для виробництва теплової енергії є природний газ, об’єми використання якого у 2010 році становили 636,7 млн. куб. м (населення – 38%, комунальні потреби – 50%, підприємства – 12%). Використання зрідженого газу і надалі є незначним та становить 566 т/рік.
Пересувні джерела.
На сьогодні викиди від пересувних джерел є найбільшими забруднювачами атмосферного повітря у місті. За матеріалами статистичної звітності вони у 2010 році становили 44,7 тис. т (32% від обласного показника), що у 22 рази перевищувало обсяг викидів від стаціонарних джерел забруднення (станом на 2000 рік цей показник становив 12). Хімічний склад викидів від пересувних джерел забруднення характеризується перевагою вмісту оксиду вуглецю (до 74%), сполук азоту та вуглеводнів (відповідно 12% та 11%).
За матеріалами державної статистики протягом останніх десяти років кількість автомобільних засобів у місті зросла практично на 30% (відповідно 95356 та 133099 у 2000 та 2010 роках). Станом на 01.01.2010 у Львові зареєстровано 116887 легкових автомобілів, 8143 – вантажних, 3103 – автобусів та 4666 одиниць спеціального автотранспорту. Перевезення мешканців забезпечується у рамках 74 маршрутів, для обслуговування яких використовується близько 800 автобусів середньої та 35 автобусів великої вмістимості, а також 9 трамвайних та 10 тролейбусних маршрутів (близько 110 одиниць електротранспорту). Понад половину автобусних маршрутів (31) проходить через центральну частину міста, проїзд якою може тривати до 30 хвилин. Середня експлуатаційна швидкість електротранспорту близько 10 км/год., автобусів – близько 15 км/год. у центральній та 40 км/год. – у периферійній частинах міста. До цього часу значний вклад на стан забруднення атмосферного повітря у місті спричиняє транзитний автотранспорт, викиди якого не враховуються.
Згідно з Програмою моніторингу природного довкілля в Львівській області на 2010 рік екологічний моніторинг стану атмосферного повітря у м. Львові здійснює Львівський обласний центр з гідрометеорології (4 пости спостережень, локалізованих на вул. Генерала М. Юнаківа, вул. Городоцькій, пл. Соборній та вул. Зеленій), а також КП “Адміністративно-технічне управління“, сфера контролю якого поширюється на 23 вуличні перехрестя. Окрім цього, цією структурою проводиться контроль на інших магістральних вулицях, дитячих та спортивних майданчиках тощо.
За матеріалами Львівського обласного центру з гідрометеорології протягом 2010 року спостерігалося перевищення максимально-разових гранично-допустимих концетрацій (ГДК) за оксидом вуглецю на усіх постах спостереження. Основним джерелом оксиду вуглецю є пересувні джерела забруднення. Порівняно з 2009 роком спостерігалася тенденція щодо незначного зниження середньомісячних концентрацій усіх досліджуваних компонентів, що пов’язане з погодними умовами (у 2010 році з 365 днів 220 були з опадами). Індекси забруднення атмосфери міста у 2010 році становили: формальдегід – 1,45; пил – 1,20; діоксид азоту – 1,0; оксид вуглецю – 0,69 і діоксид сірки – 0,60. Аналіз змін середнього рівня забруднення атмосферного повітря протягом 2006-2019 рр. свідчить про зростання вмісту бенз-α-пірену, що також зумовлено викидами автотранспорту.
За матеріалами Львівської міської санепідемстанції, яка проводить лабораторні дослідження стану атмосферного повітря за 21 інгредієнтом у санітарно-захисних зонах 151 підприємства та магістралях міста, у 2010 році перевищення ГДК було зафіксовано у 23% відібраних пробах.
Пересувною екологічною лабораторією КП “Адміністративно-технічне управління“ протягом 2010 року обстежено стан атмосферного повітря на 549 дитячих майданчиках в усіх районах міста. Тільки у межах 7 майданчиків, розташованих у Галицькому, Личаківському та Сихівському районах, було виявлено слабко небезпечний ступінь забруднення повітря, зумовлений переважно проведенням ремонту дорожнього покриття і переключенням транспортних потоків.
Вимірювання забруднення атмосферного повітря у межах малого транспортного кільця Львова, проведене протягом січня-лютого 2010 року, виявило перевищення ГДК за оксидом вуглецю та діоксиду азоту. Надалі перевищення ГДК фіксується на перехрестях вулиць, які виходять на просп. Свободи, вул. С. Бандери, вул. Зелену, вул. Шота Руставелі, вул. І. Франка та інші.
Одним з основних факторів, який впливає на рівень забруднення атмосферного повітря пересувними джерелами, є якість пального. Основним видом палива протягом останніх 5 років і надалі залишається етильований бензин, який використовує біля 70% усіх транспортних засобів, на другому місці – дизельне паливо (25,4%). Має місце специфіка використання палива різними транспортними засобами. Так, зокрема, серед автобусів міста майже 90% використовують дизельне паливо, тоді як бензин – лише 7%. Стиснений газ, який вважається найприйнятнішим з екологічної точки зору видом палива, використовує 3% транспортних засобів. У Львові є 3 автогазозаправні станції, тоді як автозаправних – у 25 разів більше (75).
Законом України “Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року“ передбачено зменшення викидів пересувними джерелами через встановлення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах до 2015 року відповідно до стандартів Євро-4. Досягнення цієї мети на місцевому рівні передбачає якомога повне врахування транспортної складової при формуванні та реалізації містобудівної політики.
Пріоритетними питаннями залишаються: зменшення навантаження автотранспорту на найбільш забруднену центральну частину міста через реалізацію нової транспортної стратегії; контроль за станом хімічного забруднення атмосфери не лише у точках перетину магістральних вулиць, але і у межах селітебних територій, особливо дитячих майданчиків, садочків та шкіл; подальша модернізація теплоенергетичного господарства міста; завершення розробки проекту “Реконструкція автоматизованої системи керування рухом“; бріо- та ліхеноіндикаційні дослідження стану забруднення атмосферного повітря у місті тощо. Враховуючи, що всі можливі резерви розвитку залізничного вузла у Львові вже вичерпані, слід передбачити його подальший розвиток за межами міста (транзитні вантажі, серед яких і переміщення небезпечних відходів). Проте, вирішення низки проблем може здійснюватися лише з залученням коштів державного бюджету.

1.2. Вода

Водопостачання.
Основним джерелом постачання міста водою є підземні води 17 водозаборів зі 180 свердловин ЛМКП “Львівводоканал“, що розташовані на відстані від 20 км до 110 км від міста. Проектна потужність 4 груп водозаборів (Північна, Південна, Східна та Західна) становить 462 тис. куб. м/добу, запаси води на водозаборах – 580,1 тис. куб. м/добу. У місто вода подається магістральними водогонами довжиною 654 км. Розділ водогонів, збудованих понад 50 років тому, знаходиться у незадовільному технічному стані. Аварійними залишаються ділянки магістральних водогонів Зарудці – Львів (Північна група водозаборів) та Будзень – Львів (Західна група). У статистичній звітності відсутні дані щодо відомчих свердловин у межах м. Львова. Частка поверхневих вод, які забираються з Щирецького та Гамаліївського водосховищ ЛМКП “Львівтеплоенерго“, становить до 1% від спожитої і використовується для технічних потреб. Поверхневий водозабір зі ставків на території ВАТ “Провесінь“ у 2010 році не здійснювався. Надалі існують проблеми з забезпеченням захисту водозаборів міста: якщо у першому поясі, який є зоною суворого санітарного контролю, ситуація контролюється на достатньому рівні, то для другого і третього поясів не у всіх випадках визначено територіальні межі зон, трапляються випадки руйнування огорож. Необхідна розробка системи заходів для забезпечення необхідної санітарної охорони водозабірних споруд.
Згідно зі схемою водопостачання м. Львова вода з водогонів розподіляється між 12 зонами, які охоплюють цілу територію міста. В рамках виконання регіональної програми “Покращання водопостачання й водовідведення м. Львова“ та “Програми покращання водозабезпечення споживачів м. Львова та переходу до системи цілодобового водопостачання“ протягом 2003-2009 рр. було істотно оптимізовано існуючу систему водопостачання: якщо у 2000 році лише 15% мешканців міста мали доступ до цілодобового постачання води, то у 2009 році (з 2010 року) місто забезпечене цілодобовим холодним та гарячим водопостачанням. Охопленість населення послугою цілодобового водопостачання у 2010 році становила 82,5%. Альтернативними джерелами водозабезпечення (локальні свердловини, криниці) користується 17,5% населення Львова.
Щодо якості питної води у місті, то протягом 2010 року, за даними Львівської міської санепідемстанції та ЛМКП “Львівводоканал“, за санітарно-хімічними показниками у джерелах централізованого водопостачання та комунальному водопроводі у 16,5% пробах було виявлено відхилення за санітарно-хімічними показниками (переважно перевищення ГДК по залізу), тоді як за бактеріологічними показниками відхилень не було. За матеріалами моніторингу джерел децентралізованого водопостачання (криниці, вода з яких використовується для дітей віком до 3-х років), яке здійснює Львівська міська санепідемстанція, встановлено перевищення вмісту нітратів у 28% пробах та перевищення бактеріальних показників у 70% пробах. Щодо індивідуальних колодязів загалом виявлено перевищення ГДК для нітратів (майже 30% проб) та бактеріальних показників – 64%. Враховуючи якість води з альтернативних джерел водопостачання і масштаби їх використання (майже 18% населення міста), ця проблема потребує вирішення через підключення цих споживачів до системи централізованого водопостачання.
Незважаючи на те, що Львів для водопостачання використовує на 99% підземні води, що характеризуються високим рівнем захищеності (порівняно з поверхневими), мешканці міста протягом останніх 5 років все активніше використовують воду з природних джерел та бутильовану воду. Так, за даними соціологічного опитування 2011 році, таку воду використовують 55% респондентів, 25% респондентів відбирають воду з природних джерел на території міста. Майже 60% респондентів не задоволені якістю води з централізованої системи водопостачання міста.
Водоспоживання.
Загалом протягом останніх років у межах держави має місце тенденція до зменшення об’ємів забору та використання води. За даними ЛМКП “Львівводоканал“ забір води водозаборами Львова, частина якої використовується для інших населених пунктів, протягом останніх десяти років зменшився на 15% і становив у 2010 році 110,7 млн. куб. м. Використання свіжої води за 10 років зменшилося на 32% (від 91,07 млн. куб. м у 2000 році до 61,5 у 2010 році). Обсяги використання оборотної та послідовно використаної води також істотно зменшилися: 48,2 млн. куб. м у 2010 році проти 139,8 у 2000 році. Основна причина зменшення об’єму забору та використання води – спад виробничої діяльності у місті, введення плати за спеціальне використання питної води, запровадження лічильників. Так, зокрема, якщо на виробничі потреби у 2000 році використовувалося 25,7 млн. куб. м то у 2010 році цей показник був майже у чотири рази нижчим. Протяжність вуличної водопровідної мережі у Львові становить 808 км, внутріквартальної та внутрішньодворової – 251 км. За даними ЛМКП “Львівводоканал“ протягом року у місті фіксується до 5000 аварійних витоків з водопровідної системи. Стан сантехніки у квартирах мешканців і на підприємствах міста порівняно з 2000 роком оцінюється фахівцями як кращий, але проблеми залишаються.
Налагодження системи обліку води у житловому фонді, який зараз є головним споживачем питної води, призвів до зниження ЛМКП “Львівводоканал“ норм споживання води на 1 мешканця міста – від 374 л/добу станом на 2000 рік до 300 л/добу станом на 2010 рік (в Україні – 325 л/добу, у великих містах Європи – 150-180 л/добу). За статистичними матеріалами середньодобове споживання води з розрахунку на одного міського мешканця у 2010 році у Львові становило 138,9 л (середнє значення для Львівської області – 113,1 л). Кількість споживачів води у місті становить 257816 одиниць, з яких обладнано лічильниками майже 75% (у 2000 році цей показник був нижчим у шість разів).
Витрати свіжої води у Львові на одиницю виробленої продукції так само як і у державі загалом і надалі майже втричі перевищують ці показники у розвинутих країнах Європи.
У рамках реалізації програми “Питна вода України у Львівській області на 2006-2020 рр.“ розпочато роботи щодо заміни хлорування води на її більш безпечне для здоров’я знезараження гіпохлоритом натрію (така установка встановлена на насосній станції “Плугів-II“ та розроблена проектно-кошторисна документація для насосної станції “Сокільники“).
Водовідведення.
Сумарне скидання води у каналізаційну систему міста, довжина якої становить майже 1000 км, через системи загальностічної і дощової каналізації (остання приймає частину поверхневого стоку з південно-західного, південного та південно-східного районів міста) протягом останніх десяти років залишається практично на тому самому рівні (179,7 млн. куб. м у 2000 році – 179,5 млн. куб. м у 2010 році). Система водовідведення міста включає 605 км каналізаційних мереж, 11 насосних станцій і 2 каналізаційні очисні споруди – ЛМКП “Львівводоканал“ та каналізаційні очисні споруди духовної семінарії у смт. Рудно. Проектна потужність першої каналізаційної очисної споруди становить 490 тис. куб. м/добу, другої – 2000 куб. м/добу. За розрахунками фахівців проектного інституту “Львівдіпрокомунбуд“ потреба стоків в очистці на каналізаційних очисних спорудах міста становить 600 тис. куб. м/добу, тому проблема щодо реконструкції та розширення каналізаційних очисних споруд потребує термінового вирішення. Станом на 01.01.2010 об’єми скидів вод після очисних споруд становив 159,68 млн. куб. м у рік, з яких 28% не відповідають нормативам.
За даними ЛМКП “Львівводоканал“ ступінь очищення стічних вод на каналізаційних очисних спорудах міста відповідає нормативам, тоді як у смт. Рудно робота оцінюється як неефективна. Оскільки якість очищення стоків у м. Львові безпосередньо впливає на екологічний стан Балтійського моря (скиди здійснюються у р. Полтву), систему очищення стоків було внесено міжнародною організацією ХЕЛКОМ до списку об’єктів, що потребують особливих вимог до якості очищення вод (потребують уваги очисні споруди семінарії та профілакторію залізниці).
Середньомісячна кількість аварійних ситуацій на об’єктах каналізаційної мережі міста становить 15-18 місяць. Понад 5 млн. грн. міського бюджету використовується щорічно на ліквідацію проривів у системі водовідведення, оскільки 33% каналізаційних мереж замортизовані. Рівень забезпечення промислових підприємств міста очисними спорудами для попереднього очищення стоків перед їх скидом до загальностічної каналізаційної системи залишається недостатнім (стоки ПрАТ “Компанія – Ензим“, скидаються до тимчасового колектора на вул. Богданівській). В аварійному стані знаходяться ділянки каналізаційної мережі у Скнилівському парку тощо. Забезпечення території міста каналізаційною мережею становить 81,1%. До тепер неканалізованими залишаються території приватної забудови у районах Знесіння, Підзамче, Рясне-1, м. Винники, смт. Брюховичі, смт. Рудно, нижньої частини вул. Личаківської тощо. Зокрема, загальна кількість неканалізованих територій включає 114 вулиць, 3183 будинки, у яких проживає 13864 мешканці.
Протягом останніх 3-х років у місті почастішали випадки забруднення міської атмосфери внаслідок функціонування каналізаційної мережі, що викликає цілком обгрунтоване незадоволення як мешканців міста, так і численних його гостей. Так, за даними соціологічного опитування, майже 40% респондентів незадоволені системою водовідведення стоків. Основними причинами виникнення неприємного запаху у місті фахівці вважають: недотримання низкою підприємств вимог щодо гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин у скидах каналізаційних стоків через відсутність локальних очисних споруд або їх незадовільний стан (ПрАТ “Компанія – Ензим“, філія ПАТ ПБК “Славутич“ – “Львівська пивоварня“ тощо); незначну кількість опадів та зменшення споживання води споживачами, що призводить до більшої концентрації стоків; відсутність у місті сучасної гідродинамічної машини для очищення каналізаційних колекторів; забруднення відкритих водойм побутово-комунальними стоками у неканалізованих районах.
Окремою проблемою, яка потребує вирішення, є стан дощової каналізаційної мережі. На сьогодні 8 виходів дощової каналізації з ділянок промислових підприємств і житлової забудови виведені у водойми басейну Чорного моря (потоки Білогорський, Скнилівок, р. Зубра). За винятком незначної кількості очисних споруд на виходах з ділянок автостоянок, автопідприємтсв та окремих підприємств, дощові стоки без очищення потрапляють у відкриті водойми.
Серйозною проблемою, пов’язаною з неефективністю комунальних очисних споруд, які витримують основне навантаження з очищення промислових і міських стоків, є накопичення великої кількості осадів і мулу (щорічне утворення в Україні становить близько 40 млн. т, у Львові – близько 700 тис. т), що також створює реальне джерело вторинного забруднення довкілля. У рамках реалізації гранту шведського уряду протягом 2002-2007 рр. проводилися роботи щодо реконструкції каналізаційних очисних споруд міста, спрямовані як на покращання якості очищення стоків, так і часткове вирішення проблеми утилізації мулу, загальний вихід якого протягом 1 дня становить 3 тис. куб. м. Станом на 2010 рік загальна площа мулових майданчиків, які експлуатуються з 60-х рр. минулого століття, становить 22 га (нагромаджено понад 1,5 млн. т мулу). Загальна потужність комплексних очисних споруд Львова становить 178850 тис. куб. м. Загалом, вона покриває потребу міста, але у разі інтенсивних опадів каналізаційні очисні споруди не витримують додаткового навантаження і стічні води можуть потрапляти у підвали та на вулиці міста через люки. Під час інтенсивних опадів головний колектор переповнюється на відстані близько 3 км і спричиняє підтоплення будинків у районі житлових масивів просп. В. Чорновола – вул. Вербової – вул. Торф’яної. Не вирішено питання з очищенням дощових стоків від підприємств промвузла Рясне, оскільки незадіяні колишні очисні споруди ВО “Львіхімсільгоспмаш“.
Поверхневі водойми.
Важливою екологічною проблемою міста є забруднення поверхневих вод. Перш за все це стосується р. Полтви, котра вважається найбільш забрудненим водним об’єктом басейну Західного Бугу, що, крім локальних, створює і міжнародні ускладнення. За даними Волинського центру з гідрометеорології, який здійснює контроль якості поверхневих вод басейну р. Західний Буг, у 2009 році у воді р. Полтви біля Львова на відстані 1,5 км від очисних споруд 20% проб не відповідало нормативам. Зоопланктон річки і надалі знаходиться у стані екологічного та метаболічного регресу. У той же час за даними ЛМКП “Львівводоканал“ стічні води міста, взяті для аналізу на відстані 0,5 км від очисних споруд, відповідають нормативам. Причиною забруднення р. Полтви фахівці вважають поступання фільтрату з мулових майданчиків каналізаційних очисних споруд та забруднення річки стічними водами населених пунктів, які розташовані вище створу, де здійснює аналіз води Волинський центр по гідрометеорології.
У місті та приміській зоні знаходиться понад 40 водних об’єктів, з них 3 річки (Марунка, Зубра та Стара), 13 потоків та 21 озеро, ставок і водойма. Переважна більшість штучних водних об’єктів була створена на початку XX століття, деякі з них зникли (потічок Софіївський, озера в лісопарку “Зубра“, на вул. Хуторівці). Спостерігається забруднення відкритих природних водяних потоків та водойм несанкціонованими скидами стоків господарсько-побутової каналізації (р. Зубра у Сихівському районі (поблизу ринку “Шувар“), р. Марунька у Личаківському районі (регіональний ландшафтний парк “Знесіння“), потічок Білогорський у житловому районі “Левандівка“, потічок у парку “Скнилівський“). Результати хімічних досліджень 40 водних об’єктів, проведених у 2010 році хімічною лабораторією КП “Адміністративно-технічне управління“, свідчать про значний рівень їх забруднення залізом, фосфатами, аміаком, поверхнево-активними речовинами та завислими речовинами. Жодних перевищень гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин не виявлено лише у воді одного об’єкта – озера у лісопарку “Горіховий гай“. Останнім часом активізувалася індивідуальна забудова у районі Білогорщі, що вплинуло не лише на формування витоку потоку Білогорський, але й на якість води (у 2010 році було встановлено перевищення ГДК за вмістом аміаку, заліза і завислих речовин). Порівняно з аналогічними дослідженнями, проведеними у 2009 році, можна констатувати покращання якості води усіх обстежених озер, а також двох ставків “Зелене око“. Це покращання полягає у зменшенні кількості показників з перевищенням ГДК. Таке покращання ситуації спричинене тим, що згідно з планом пріоритетного фінансування природоохоронних заходів у 2009 році було поліпшено благоустрій 8 водойм Львова. За результатами соціологічного дослідження 44% респондентів незадоволені станом поверхневих водойм міста.
У межах Львова виявлено понад 70 джерел, які використовуються мешканцями для відбору питної води. Від 1975 року заборонено забір води населенням з артезіанських свердловин, однак вони можуть бути альтернативними джерелами питного водопостачання у період надзвичайних ситуацій. Найбільші з них – це два джерела у лісопарку “Погулянка“, джерело у парку “Залізна Вода“; джерело у парку “Високий Замок“ і джерело у смт. Брюховичі. Однак, на сьогодні згідно з висновком Львівської міської санепідемстанції через зростання негативного впливу міського середовища на якість підземних вод лише вищезгадані джерела можуть бути рекомендовані для використання населенням. Варто зазначити, що за даними хімічної лабораторії КП “Адміністративно-технічне управління“, яка проводила у 2010 році обстеження 9 джерел на території міста, практично для кожного встановлено перевищення ГДК за показником загальної твердості. У джерелах, що локалізовані на території парку “Залізна Вода“ виявлено перевищення ГДК за показником вмісту заліза.
Й надалі викликає занепокоєння самовільне облаштування артезіанських свердловин населенням у міській та приміській зонах, що є порушенням діючого законодавства і вимагає паспортизації відповідними державними службами на предмет придатності використання води для пиття, а також впровадження плати за використання підземних вод, які є власністю держави. На даний час не розроблені заходи щодо охорони та раціонального використання термальних вод смт. Брюховичі та парку “Залізна Вода“.
Потоки, які знаходяться на території міста і мають загальну довжину 34,7 км, потребують покращання санітарного стану берегової лінії, ліквідації поступання каналізаційних витоків з територій забудови, оскільки вони є джерелами забруднення басейнів Дністра та Західного Бугу з огляду на локалізацію Львова на вододілі; тому їхня паспортизація, яка розпочалася у 2011 році, повинна оптимізувати існуючу ситуацію.
Пріоритетними питаннями залишаються: завершення робіт щодо підвищення рівня забезпечення міста каналізаційною мережею та мінімізації забруднення поверхневих водойм міста комунальними стоками; усунення неприємного запаху у місті, який пов’язують з функціонуванням системи водовідведення; реалізація заходів щодо спорудження південно-східного каналізаційного колектору з огляду на проблему водовідведення у цій частині міста; покращання стану дощової каналізації міста (дощові стоки з більшості автостоянок, автопідприємств без очищення потрапляють у відкриті водойми); утилізація мулу каналізаційними очисними спорудами з огляду на перенаповнення мулових майданчиків; продовження робіт щодо модернізації системи дезинфекції питної води та стічних вод з використанням гіпохлориту натрію; інвентаризація стану очисних систем підприємств, завершення паспортизації водойм міста.

1.3. Відходи

Тривалий період зменшення обсягів виробництва не спричинив сповільнення негативної тенденції щодо накопичення відходів. Протягом останніх 3-х років у місті розпочалися роботи, пов’язані з сортуванням твердих побутових відходів (ТПВ) та їхньою подальшим вторинним використанням та переробкою.
Побутові відходи.
Поступання ТПВ на сміттєзвалище міста Львова (с. Великі Грибовичі Жовківського району Львівської області) протягом останніх 10 років зросло майже на 70% і становить 1680 млн. куб. м/рік. З огляду на таке значне зростання об’ємів ТПВ з 01.01.2011 виконавчим комітетом Львівської міської ради були затверджені нові норми утворення ТПВ: якщо до кінця 2010 року середньорічний об’єм відходів на одного мешканця становив 1,15 куб. м, то з 2011 року для житлових будинків з наявністю всіх видів благоустрою середньорічна норма утворення була підвищена до 1,44 куб. м, для будинків без каналізації до 1,51 куб. м.
На кінець 2010 року загальна кількість контейнерних майданчиків для збору побутових відходів у Львові становила 904 (3001 контейнерів), з яких найбільша кількість припадала на Галицький район міста (32%). Важливою проблемою залишається благоустрій цих майданчиків: станом на 01.01.2009 733 майданчики потребували проведення таких робіт. Значною залишається потреба у заміні контейнерів (майже 40%). Міські комунальні служби наголошують на необхідності додаткового облаштування 87 нових майданчиків з 283 контейнерами. Надалі залишається низьким рівень охоплення контейнерами населення, що проживає у приватних будинках (до 30%), хоча комунальні підприємства практично завершили укладення з ними угод про централізоване вивезення побутового сміття.
Прибирання вулиць міста забезпечують 5 районних шляхово-експлуатаційних дільниць, які також очищують відстійні колодязі дощової каналізації. Видалення твердих побутових відходів у Львові здійснюють спеціалізовані підприємства різної форми власності, серед яких найбільший відсоток (86%) забезпечують ТзОВ “Еко-Львів сервіс“, ТзОВ “Ком-Еко-Львів“, ТзОВ “Спецавтотранс-Львів“ та ТзОВ “Санком“. Два підприємства, що знаходяться у комунальній власності (ЛКП “Збиранка“ та ЛКП ТФ “Львівспецкомунтранс“) вивозять 12% ТПВ. Для вивозу ТПВ використовується 62 сміттєвози і 17 одиниць іншої техніки, зношеність яких у середньому становить 65%.
У Львові у 2009 році розпочалося виконання пілотного проекту щодо впровадження системи роздільного сортування сміття трьох фракцій: спеціальні окремі контейнери для пластику, скла та паперу. Станом на травень 2011 рік житлово-комунальні підприємства міста встановили смітники для пластику: у Галицькому районі – 78, Залізничному районі – 143, Личаківському районі – 86, Франківському районі – 70 та Сихівському районі – 140. У Шевченківському районі з 222 запланованих контейнерів було встановлено 55. З червня розпочалося встановлення контейнерів для скла та паперу у Галицькому районі (11), Шевченківському (10) та Сихівському (75). До кінця 2011 року у місті мають встановити 2000 нових контейнерів. Загальна кількість контейнерів для збору пластику станом на березень 2011 року становила 1137. За результатами соціологічного опитування 57% респондентів задоволені місцями розташування контейнерних майданчиків, незадоволеними були лише 14%.
У місті є випадки утворення несанкціонованих звалищ ТПВ. Протягом 2010 року КП “Адміністративно-технічне управління“ було виявлено та ліквідовано 179 стихійних сміттєзвалищ, Львівською міською санепідемстанцією – 123 одиниці сміттєзвалищ. Спостерігається тенденція щодо періодичної повторюваності місць локалізації несанкціонованих звалищ у місті (території ЛКП “Новий Львів“, ЛКП “Дністер“, ЛКП “Під Голоском“, ЛКП “Тополя-406“, ЛКП “Варшавське-407“, ЛКП “Балатон-409“, ТзОВ ЖЕК “Стимул-Сихів“, ЛКП “№ 500“ та ЛКП “№ 503“). Незважаючи на заборону спалювання опалого листя і побутового сміття, такі випадки мають місце, що викликає численні скарги від мешканців міста. Зокрема КП “Адмістративно-технічне управління“ було складено 14 протоколів про адміністративні правопорушення в осінній період, окрім того здійснювався посилений нагляд з чергування працівників у вечірні години для запобігання відповідним правопорушенням згідно з наказом директора департаменту містобудування Львівської міської ради.
Надалі залишається гострою проблема поводження з крупногабаритними побутовими відходами (холодильники, пральні машини тощо) та будівельним сміттям. За даними соцопитування кожен третій львів’янин залишає будівельне сміття біля сміттєвих баків і лише кожен сьомий – готовий вивезти сміття за межі житлового масиву. Водночас, тільки половина львів’ян готова замовляти машину для вивезення будівельного сміття.
З огляду на рішення Львівської обласної ради від 02.11.2000 № 360 “Про сміттєзвалище для м. Львова“ місто повинно було вирішити проблему щодо вибору нової ділянки для захоронення твердих побутових відходів, а також до 2006 року припинити експлуатацію діючого сміттєзвалища і ліквідувати прилеглі до нього території сховищ кислих гудронів. Проте до цього часу проблема невирішена, хоча на рівні міста і області постійно проводиться пошук виходу з цієї ситуації, а також реалізовано частину заходів щодо мінімізації впливу на довкілля цього об’єкта, який входить до переліку об’єктів кризового моніторингу довкілля у Львівській області. Згідно з останніми напрацюваннями Львівської обласної ради та Львівської міської ради закриття сміттєзвалища планується на 2012 рік. За висновками Державної екологічної інспекції у Львівській області ситуація на міському сміттєзвалищі оцінюється як стабільна. Протягом останніх 7 років здійснюються заходи щодо зменшення його негативного впливу на довкілля, а саме: фірмою “Гафса“ проводяться роботи з рекультивації території сміттєзвалища через покриття сміття шаром глини та планування місцевості (роботи розпочаті з 2004 року). Близько 18 га поверхні полігону (з 26,6 га) ізольовано глиною, що значно зменшило проникнення атмосферних опадів у тіло полігону, а відповідно – зменшився об’єм витоку інфільтрату. Проведена очистка водовідвідних канав – 2 км. Згідно з розрахунками, термін експлуатації полігону можливий до 2012 року, а при умові вивільнення гудронових озер від гудронів і заповнення їх відходами продовження експлуатації полігону твердих побутових відходів можливе до 2014 року. Станом на завершенні знаходиться будівництво станції очистки інфільтрату (замовник – департамент житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради) з проектною потужністю очистки інфільтрату 15 куб. м за добу. Спостерігається місцями витік інфільтрату з тіла сміттєзвалища. Інтенсивність його витоку у суху погоду незначна. У ставках-відстійниках знаходиться інфільтрату 3200-4500 куб. м. Щоденно асенізаційними автомобілями ЛКП “Збиранка“ вивозиться на КОС Львова вивозиться 50-60 куб. м інфільтрату. Завершується будівництво станції дегазації твердих побутових відходів. На території сміттєзвалища з 150 шт. запроектованих газозбірних свердловин облаштовано 142 шт., прокладено біля 10 км трубопроводів для збирання газу та змонтована дегазаційна установка.
У Львівській області розроблена та затверджена Програма поводження з твердими побутовими відходами на 2007-2015 роки, проте на думку фахівців, вона є декларативною, оскільки заходи цієї програми є узагальненими і охоплюють райони області та м. Львова без окремого виділення самого міста. До рекомендованого поділу території Львівської області щодо організації вивезення відходів та розміщення регіональних об’єктів твердих побутових відходів м. Львів не був включеним.
Промислові відходи.
У місті надалі залишається невирішеним питання щодо складування, переробки і вивезення промислових відходів, значна частина яких вивозиться на міське сміттєзвалише. Загальна кількість промислових відходів, що утворилася на підприємствах протягом 2010 року, дорівнювала 511 т. За інформацією Державного управління екології та охорони навколишнього природного середовища у Львівській області на своїх територіях збереження таких відходів за відповідними лімітами здійснюють ПАТ “Іскра“, ТзОВ “Променергосервіс“, ВАТ “Львівський завод фрезерних верстатів“, ЗАТ “Завод комунального транспорту“ та інші. Станом на 01.01.2010 об’єм складування небезпечних відходів у спеціально відведених місцях чи об’єктах та на території підприємств у Львові становив 152603 т. Серед відходів виробництва, які розміщені на території міста, переважають промислові відходи III–IV класів шкідливості, захоронення яких здійснюється на міському сміттєзвалищі.
Найбільшу небезпеку для довкілля мають відходи I-II класів токсичності, зокрема, відпрацьовані люмінесцентні лампи та свинцеві акумулятори. На Львівщині щороку утворюється біля 90 тис. люмінесцентних ламп, 1000 тонн відпрацьованих акумуляторів, 1000 тонн відпрацьованих технічних мастил, більше 1000 тонн нафтошламів. Більша частина цих небезпечних відходів припадає на Львів (до 60%).
Діюча Програма поводження з небезпечними відходами у Львівській області на 2009-2012 рр. побудована за типами відходів, а не за адміністративно-територіальним поділом. Вона розглядає відходи, власниками яких є ВАТ “Львівський дослідний нафтомаслозавод“, ЗАТ “Завод комунального транспорту“, ВАТ “Львівський завод телеграфної апаратури“, ТзОВ завод “Електропобут-прилад“, ВАТ “Львівавтозапчастина“, ДП “Львівський бронетанковий ремонтний завод“, ВАТ “Шкіряне підприємство “Світанок“, проте не аналізує міста як адміністративно-територіальну одиницю. Нагляд за поводженням з небезпечними відходами відповідно до діючого законодавства проводять державні органи, зокрема Державна екологічна інспекція в Львіській області.
Ще однією специфічною екологічною проблемою міста і області загалом залишаються кислі гудрони, які зараховуються до II класу небезпеки. Поблизу Львівського сміттєзвалища у трьох накопичувачах їх зберігається близько 200,0 тис. т. Власником гудронів є ВАТ “Львівський дослідний нафтомаслозавод“. Частина кислих гудронів знаходяться у заставі у АКБ “Форум“. Витік фільтрату з високим вмістом сірчаної кислоти з накопичувачів спостерігається з 2004 року до тепер. За розрахунками Державної екологічної інспекції в Львівській області шкода, заподіяна державі внаслідок забруднення поверхневих вод відходами нафтопереробки, становить 71974 тис. грн. Львівською обласною санепідемстанцією зафіксовано забруднення складниками гудронів вод приватних криниць, розміщених у межах вулиць Б. Хмельницького, М. Коцюбинського, П. Сагайдачного, по межі с. Великі Грибовичі та смт. Дубляни.
Поводження з відходами.
На кінець 2010 року у місті було менше десятка підприємств, які здійснювали діяльність у сфері поводження з промисловими відходами. Заготівлею та переробкою чорного металобрухту займається ТзОВ “Галтекс“, кольорового – ЗАТ “Вторкольормет“. Збирання, зберігання, перевезення відпрацьованих нафтопродуктів, непридатних до використання за призначенням (включаючи відпрацьовані моторні й індустріальні масла та їх суміші) здійснюють ВАТ “Укртранснафта“, ДП “АБВ-плюс“, ТзОВ “Маст“. Збирання, зберігання та транспортування відпрацьованих батарей свинцевих акумуляторів проводить ТзОВ “Промснаб-Львів“. НТП “Галекоресурс“ та ПП “Екотех-Україна“ проводять збирання, зберігання та транспортування відпрацьованих механічно непошкоджених люмінесцентних та дугових ртутних ламп. У місті відсутні підприємства, які б займалися збором використаних батарейок. З огляду на широке застосування енергоощадливих ламп, які також містять ртуть, вже потрібно готуватися до забезпечення їхнього збору й утилізації. Через найближчих 10 років у місті почнуться проблеми з утилізацією пластикових будівельних та оздоблювальних матеріалів.
Основною проблемою щодо поводження з відходами залишається закриття і рекультивація Львівського сміттєзвалища, яке входить до переліку екологічно-небезпечних об’єктів на території Львівщини. Це саме стосується й ліквідації трьох озер з кислими гудронами, які класифікуються як небезпечні, а також будівництво сміттєпереробного заводу та міського полігону захоронення ТПВ. Потрібно зазначити, що вирішення проблеми з Львівським сміттєзвалищем не є лишень проблемою м. Львова, але й Львівської області загалом, оскільки на ньому відбувається розміщення ТПВ окремих районів Львівщини. Потребує вдосконалення система збору і утилізації будівельного сміття, побутової техніки, різноманітних батарей, протермінованих ліків, ртутних термометрів тощо. У місті необхідно продовжувати започатковану практику селективного збирання ТПВ, закупити демеркуризаційну установку для вирішення проблеми з утилізацією люмінесцентних ламп та енергоощадливих ламп, а також надавати преференції для структур, які займаються сортуванням та переробкою ТПВ.

1.4. Зелені насадження і тваринний світ

Зелені насадження.
Зелені насадження Львова завжди були неодмінною, обов’язковою складовою містобудівного каркасу міста. Вони відіграють унікальну буферну роль у міському середовищі і є важливими агентами елімінації з міського середовища та знешкодження (або депонування) шкідливих полютантів, пилу, оптимізації газового складу повітря і терморегуляції у міському середовищі. Загальна кількість видів вищих судинних рослин у Львові становить 988, з яких лишень 17% – це аборигенні види. Незважаючи на значну трансформованість урбоекосистем, на території міста збереглися популяції 47 видів вищих судинних рослин, що включені до Червоної книги України. Це свідчить про високий рівень стійкості природних екосистем, залишки яких збереглися на території міста. Цей потенціал може бути використаний для покращання міського середовища через оптимізацію структури, функціонування та використання зелених насаджень.
До системи зелених насаджень міста належать міські ліси (власність державного лісового фонду України) та міські насадження загального користування, внутрішньоквартальні насадження житлових районів, насадження вулиць, парки (28), газони, квітники та інші насадження, включаючи об’єкти природно-заповідного фонду. Площа зелених насаджень Львова за різними категоріями становить 33286 га, у тому числі у межах міста 4419 га, або майже 26% від площі міста. З огляду на те, що до цього часу не проведено інвентаризацію зелених насаджень міста, а випадки непогодженого вирубування дерев з метою будівництва (вул. Д. Вітовського, вул. В. Стуса, район “Знесіння“ тощо) є достатньо поширеними, місто не володіє інформацією щодо того, яка площа зелених насаджень реально припадає на одного мешканця (у 2000 році цей показник становив 54 кв. м/особу). Згідно з вимогами Всесвітньої організації охорони здоров’я оптимальною для міського мешканця вважається площа зелених насаджень на рівні 50 куб. м.
Зелені насадження Львова представлені шістьма типами:
1 – лісові та лісопаркові масиви зеленої зони, які знаходяться у підпорядкуванні ДП “Львівське лісове господарство“ та ДП “Львівський лісовий селекційно-насіннєвий центр“ Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства.
2 – насадження парків і скверів, що належать до природно-заповідного фонду (парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва, регіональний ландшафтний парк “Знесіння“), або парки, що мають визначену структуру, але не належать до об’єктів природно-заповідного фонду (ПЗФ). Ці об’єкти перебувають, переважно, у підпорядкуванні ЛКП “Зелений Львів“.
3 – лінійні та фрагментарні зелені насадження вулиць та міжбудинкових територій, ці насадження перебувають також у підпорядкуванні комунальних підприємств.
4 – зелені насадження приватних ділянок і прибудинкових територій установ різного статусу, які належать приватним особам.
5 – насадження організованих садово-городніх об’єднань, діючих цвинтарів.
6 – фрагменти природної рослинності на землях сільських рад у межах зеленої зони міста.
На думку фахівців, у нещодавно затвердженому Генеральному планові розвитку міста питанням регулювання та оптимізації зелених насаджень приділено недостатньо уваги. Практично зовсім у ньому відсутні положення, що стосуються розвитку природно-заповідного фонду на території міста та у його зеленій зоні.
За інформацією ДП “Львівське лісове господарство“ лісопаркова частина зеленої зони міста займає 28867 га (8 лісництв – Борщівське, Брюховицьке, Завадівське, Винниківське, Красівське, Липниківське, Лапаївське і Товщівське). Площа лісів у межах міста (Винниківське, Завадівське і Брюховицьке лісництва) становить 3447 га. Це – ліси 1-ї групи, у яких не проводяться рубки головного користування. Санітарний стан лісів оцінюється як задовільний, хоча протягом 2010 року у лісах на площі 1230 га проводилися вибірково-санітарні, суцільно-санітарні та лісовідновні рубки, а також рубки догляду. Значною проблемою лісопаркової частини міста є її засмічення твердими побутовими відходами, зокрема, будівельним сміттям, заїзд автотранспорту у приміські ліси, його паркування і самовільне облаштування місць відпочинку мешканців (розпалювання вогнищ тощо).
Протягом 2001-2010 років з міського фонду охорони навколишнього природного середовища кожен рік виділялися кошти на реалізацію заходів щодо збереження зелених насаджень міста. Було проведено визначення меж парків, а також розпочалися роботи щодо опрацювання проектів організації їхніх територій постійно проводилося озеленення міста; фітопатологічні обстеження зелених насаджень та зняття аварійних і сухостійних дерев, механічне зняття омели та санітарне обрізання крон дерев, вакцинування каштанів проти мінуючої молі; збагачення видового сортименту горизонтальних і вертикальних зелених насаджень; забезпечення контролю за утриманням насаджень вулиць; вертикальне озеленення історичної забудови центральної частини міста; паспортизація та створення нових об’єктів природно-заповідного фонду міста; розробку проектів утримання парків-пам”яток садово-паркового мистецтва. У парках міста встановлено інформаційні та охоронні знаки.
Протягом 5-7 років значною проблемою зелених насаджень міста є ураження каштанів мінуючою міллю: показник загальної ураженості парково-вуличних насаджень в окремих випадках сягає 80%. В останні роки спостерігається ослаблення фізіологічного стану лип тощо.
Тваринний світ.
Основними представниками міської фауни є птахи, ссавці і земноводні. Місцями найбільшого скупчення птахів є парк “Погулянка“, регіональний ландшафтний парк “Знесіння“, Личаківський і Янівський цвинтарі, парки міста – “Стрийський“, “Високий Замок“, “Залізна Вода“, Центральний парк культури і відпочинку ім. Б. Хмельницького, ім. І. Франка, “Горіховий гай“, а також райони особняків. На сьогодні гніздова орнітофауна міста Львова в адміністративних межах налічує 86 видів. Найчисленнішими з них є хатній горобець і напівдикий сизий голуб. Їхні популяції, станом на кінець 2010 року, налічують 7-8 тисяч гніздових пар. Хоча ще 15 років тому картина була зовсім іншою – чисельність горобця становила 16-18 тисяч пар, а голуба 4-5 тисяч. Ситуація з обома видами викликає занепокоєння не лише у фахівців-орнітологів, а й у пересічних громадян, настільки очевидними є зміни, що відбулися з ними за останнє десятиліття. Причинами різкого зниження чисельності популяції хатнього горобця (він цілковито зник з центральної частини міста) вчені називають скорочення площі приватної забудови на фоні зростання сучасної багатоповерхової, зменшення кількості відкритих сміттєвих баків у центральній частині міста та використання пластикових пакетів для сміття; засклення відкритих балконів, що позбавляє птахів можливості будувати там гнізда (кількість таких лоджій у Львові за останнє десятиліття зросла на 60-70%); шумовий стрес від петард (протягом двох вечірніх годин, у святкові дні, кількість вибухів може сягати 120). Повернути горобців до центру міста можливо протягом 10 років за допомогою біотехнічних заходів (розвішування штучних гніздівель, встановлення спеціальних годівничок та інше), а також на підставі розроблення спеціальної програми і фінансового її забезпечення.
Цілком протилежною є ситуація з популяцією сизого голуба. Це осiлий вид, численний у гнiздовий перiод (7-8 тис. пар) i дуже численний у зимовий (15-16 тис. ос.). Чисельність суттєво зростає, особливо у центральній частині міста, що зумовлено архітектурними особливостями будинків з великою кількістю відкритих слухових віконець на дахах, що дозволяє птахам проникати на горища, де багато зручних для гнiздування місць. Значно нижчою є чисельність виду в інших районах міста. Взимку зграї птахiв налiчують по 500 і більше особин, особливо у мiсцях, багатих кормом (залiзничнi станцiї, млини, хлiбокомбiнати). Чисельність виду підлягає флуктуаціям через періодичну перенаселеність міської популяції та виникнення епізоотій, які різко знижують чисельність виду, проте створюють загрозу зараження городян, особливо дітей, які часто беруть до рук ослаблених хворих птахів. За даними фахівців голуби можуть бути носіями збудників інфекційних хвороб, що є небезпечними для людини, серед яких: орнітоз, хвороба Ньюкасла, енцефаліт, грип, сальмонельоз, туберкульоз, псевдотуберкульоз, лістеріоз, туляремія, токсоплазмоз, кокцидіоз.
Отже, зростання чисельності сизого голуба у Львові є явищем небажаним і повинно контролюватися відповідними службами у межах чинного законодавства та регулюватися за допомогою низки заходів, вже апробованих в інших міста Європи.
Парки міста сьогодні є основним осередком різноманіття птахів, проте ведення паркового господарства без консультацій професійного орнітолога приводить до того, що замуровуються дупла та зрізуються під корінь пні старих сухих дерев, які є місцем гніздування понад двох десятків видів птахів та зимування кажанів. Саме через це чисельність голуба синяка Columba oenas, що гніздиться у дуплах, єдиного виду з Червоної книги України у фауні птахів міста, за останнє десятиліття впала на 1/3. Знижується чисельність сірої сови Strix aluco (на 36%), дятлів малого Dendrocopos minor (60%) та середнього D. medius (80%). Періодично вирубуються чагарники, які є єдиним місцем гніздування близько трьох десятків видів птахів, серед яких різко знизилася чисельність сірої кропив’янки Sylvia communis (25%), коноплянки Acanthis cannabina (50%), щиглика Carduelis carduelis (59%) та ін. Це саме ті види, які милують око своїм барвистим виглядом, а слух – мелодійними співами.
Засмічення струмків та потоків у місті, а особливо на його окраїнах за останні десятиліття привело до скорочення чисельності соловейка східного Luscinia luscinia (15%), дрозда чикотня Turdus pilaris (26%) та очеретянок Acrocephalus.
З різних причин локального характеру у Львові за останні десятиліття знизилася чисельність раніше численних видів: міської ластівки Delichon urbica (на 32%), садової горлиці Streptopelia decaocto (на 45%), галки Corvus monedula (на 45%), грака C. frugilegus (на 53%). Якщо зменшення чисельності нечисленних видів можна пояснити популяційними тенденціями та тимчасовими коливаннями, то зменшення вдвічі популяцій воронових та садової горлиці – це тривожний сигнал, який свідчить про несприятливу ситуацію для птахів у Львові.
Серед хребетних тварин міста найбільшою чисельністю характеризуються сірий щур і хатня миша. Чисельність щурів за даними профдезвідділу Львівської обласної санепідстанції становить біля 200-300 тис. особин, що створює санітарно-епідеміологічні проблеми з поширенням таких небезпечних захворювань як лептоспіроз і туляремія. Станом на 01.01.2010, з огляду на брак коштів, підприємства і установи міста забезпечують проведення лишень половини від необхідних дератизаційних заходів.
Особливе місце у міській фауні займають домашні тварини – собаки і коти. Щодо перших, то їх чисельність у місті фахівцями оцінюється приблизно на рівні 50-55 тис. особин (7% від чисельності мешканців міста). Кількість покинутих тварин протягом останніх 10 років залишається приблизно та тому самому рівні: 7 тис. Нагальною проблемою, яка потребує вирішення, мешканці міста називають: ідентифікацію усіх без винятку собак у місті; стерилізацію безпритульних тварин з одночасною вакцинацією від сказу та лептоспірозу; спорудження комунального притулку для тварин (48% респондентів назвали цей захід як пріоритетний для фінансування з міського фонду охорони навколишнього природного середовища, а також виділення місця під цвинтар для тварин, з чим цілковито погоджуються санітарно-епідеміологічні служби міста (несанкціоноване кладовище тварин облаштоване у 2006 році у лісосмузі поблизу Сихівського кладовища). Незважаючи на затвердження Правил утримання собак у місті Львові та виділення 87 територій для вигулу собак, продовжується їх вигул без намордників у недозволених місцях; мають місце напади собак на людей; вулиці і сквери міста забруднені фекаліями; не вирішуються питання щодо облаштування майданчиків для вигулу, зокрема, їх відгородження, окультурення і прибирання тощо.
Станом на 2011 рік у м. Львові функціонують два притулки – “Милосердя“ у смт. Брюховичі, де утримується 268 собак (з можливістю утримання лише 120 тварин) та при ЛКП “ЛЕВ“, де утримується 36 собак. Зважаючи на обліковану кількість безпритульних тварин у м. Львові (близько 7 тисяч), є потреба у створенні муніципального притулку з можливістю тимчасового утримання 500 тварин.
Природно-заповідний фонд і збереження біорізноманіття.
На території міста знаходяться 3 об’єкти природно-заповідного фонду загальнодержавного значення загальною площею 97,2 га (ботанічні сади Національного лісотехнічного університету України та Львівського національного університету імені Івана Франка, пам’ятка садово-паркового мистецтва “Стрийський парк“) та 16 об’єктів природно– заповідного фонду місцевого значення загальною площею 2394,6 га, серед яких особливе місце посідає регіональний ландшафтний парк “Знесіння“. У разі створення у 2012-2013 роках регіонального ландшафтного парку “Львівський“ та 2-х ландшафтних заказників “Білогорська долина“, “Долина р. Полтва“ загальною площею 3400 га територія ПЗФ зеленої зони м. Львова збільшиться на 58%.
До природно-заповідного фонду комплексної зеленої зони за межами міста також включено лісовий заказник місцевого значення “Липниківський“ загальною площею 2194 га, який підпорядкований ДП “Львівське лісове господарство“. Протягом останніх 5-и років Львівська міська рада затвердила межі парку “Стрийський“, а також межі парків “Залізна Вода“, ім. І. Франка, “Личаківський“, “Високий Замок“, геологічних пам’яток природи місцевого значення “Кортумова Гора“ та “Медова Печера“. Проте, існує розбіжність між площами, визначеними відповідними рішеннями під час створення природоохоронних об’єктів та реальним станом речей, що ускладнює процедуру укладення охоронних зобов’язань. З метою збільшення площі природно-заповідного фонду управлінням екології та благоустрою Львівської міської ради проведено роботи щодо створення ботанічної пам’ятки природи місцевого значення ім. Бенедикта Дибовського на вул. Кубанській, 12-а (площа 0,644 га) на території Львівського міського дитячого еколого-натуралістичного центру. Проводяться роботи щодо оголошення комплексної пам’ятки природи місцевого значення на території 7-ї міської кардіологічної лікарні у смт. Брюховичі.
Територія міста Львова, завдяки особливостям його географічного положення, має важливе значення у системі елементів Галицько-Слобожанського екологічного коридору Національної екологічної мережі, базова структура якої визначена законом України “Про екологічну мережу України“. Разом з тим, цей факт перебуває у суперечності з екологічним статусом міської території та середовища і, фактично, потребує обгрунтування оптимальних заходів щодо нівелювання негативного впливу міста на цілісність названого екологічного коридору, який забезпечує зв’язок національної екологічної мережі України з Загальноєвропейською екомережею. Відповідно у цьому аспекті особливо важливого значення набуває збереження приміських лісових масивів зеленої зони, забезпечення збереження залишків природних екосистем на території міста та в його околицях через розширення території природно-заповідних об’єктів та поєднання їх в єдину локальну екомережу міста з залученням лінійних насаджень і зелених насаджень ділянок приватної забудови як сполучних елементів. В аспекті стабілізації екологічного середовища міста та збереження біорізноманіття урбоекосистем важливу роль відіграють великоплощинні парки у центральній частині міста та регіональний ландшафтний парк “Знесіння“.
На замовлення Львівської міської ради з метою покращання структури зеленого середовища Львова до нового генерального плану міста фахівцями було розроблено рекомендації щодо створення у межах Львова і його зеленої зони нових природоохоронних об’єктів, зокрема регіональні ландшафтні парки “Винниківський“, “Брюховицький“, “Білогорська долина“, “Карстова височина“, “Кам’янопіль“, розширення площі регіонального ландшафтного парку “Знесіння“ тощо. Проте ці пропозиції не були врахованими.
Програмою формування регіональної екологічної мережі Львівської області на 2007-2017 роки та Регіональною цільовою екологічною програмою розвитку заповідної справи у Львівській області на період 2009-2020 років передбачена низка заходів, що торкаються оптимізації міського зеленого середовища та покращання збереження залишків природних екосистем у місті. Одним з найважливіших завдань у цьому аспекті є формування інтеграційних природоохоронних об’єктів комплексного поліфункціонального призначення, наприклад, таких як регіональні ландшафтні парки, зокрема регіональний ландшафтний парк “Львівський“.
Пріоритетними питаннями залишаються: розробка єдиної комп’ютеризованої системи комплексного управління зеленою зоною міста; інвентаризація зелених насаджень, яка б також включала лісові масиви у межах міста; розширення мережі об’єктів природно-заповідного фонду; впровадження нових біологічних та хімічних методів боротьби з омелою; використання сучасних сумішей у зимовий період з метою захисту зелених насаджень від пошкодження токсичними солями; створення комунального притулку для бездомних тварин, їхня стерилізація, вакцинація та ідентифікація; виділення земельної ділянки під кладовище для домашніх тварин; розроблено програму регуляції щільності популяцій синантропних видів тварин, які становлять загрозу біологічного забруднення міста (передовсім голубів); забезпечення дератизації на усій території міста.

1.5. Акустичний фон

Одним з вагомих факторів збереження здоров’я мешканців міста є попередження і зменшення дії шуму. Основним чинником впливу акустичного забруднення на мешканців міста є автомобільний, залізничний та авіаційний види транспорту.
Результати досліджень автотранспортного шуму, які були проведені на 150 перехрестях міста у рамках українсько-німецького проекту з розроблення стратегії розвитку пасажирсько-транспортної системи м. Львова, свідчать, що на відстані 10 м від дороги майже у 70% всіх обстежених перехресть рівень шуму перевищував 70дБА за допустимого еквіваленту шуму, який становить 55дБА. Власне такі відстані до будинків характерні для центральної частини міста. Загалом, найчастіше перевищення допустимого шумового навантаження у Львові припадає на Галицький, Личаківський, Франківський і Залізничний райони з виразною тенденцією щодо зростання з 2000 року до 2009 року з 12-19% (заміри, що не відповідають нормі) до 79-82% відповідно.
Джерелами акустичного забруднення міста також є окремі промислові підприємства з огляду на їхню недостатню відстань від житлової забудови: встановлено окремі ділянки з перевищенням допустимого еквіваленту, що знаходяться поблизу ВАТ “Львівський меблевий комбінат“ та ВАТ “Львівський хімічний завод“ (63-72 дБА). На території контрольних районів міста техногенний шум майже постійно становить 55 дБА вдень і 45 дБА вночі, тоді як на магістральних цей показник сягає небезпечних для здоров’я людини 80дБА.
Значні проблеми створює залізничний транспорт, який перетинає територію практично усіх районів міста – Галицького (вул. Персенківка), Шевченківського (вулиці Огіркова, Замарстинівська, Л. Долинського, Стрімка, Караїмська, Під Дубом), Залізничного (вул. Г. Кузневича) і Личаківського (вулиці Молочна, Польова, Силікатна, Заставна). За матеріалами Львівської обласної сапнепідемстанції, яка проводить моніторингові спостереження за рівнем акустичного забруднення міста залізничним транспортом на 5 територіях (вулиці Замарстинівська, Л. Долинського, Стрімка, Караїмська та Огіркова), у 2009-2010 рр. рівень шуму становив від 62 дБА до 83 дБА. У зв’язку зі зростанням об’єму перевезень авіаційним транспортом, протягом останніх років істотно зріс рівень шумового забруднення району, який прилягає до міського аеровокзалу (вул. Любінська). Цей показник буде зростати з огляду на спорудження нового терміналу і продовження злітно-посадкової смуги міжнародного аеропорту “Львів“.
Основним завданням з зменшення рівнів шуму у місті є акустичний захист територій поблизу залізничних колій та аеропорту через спорудження антишумових екранів, обмеження руху автотранспорту у центральній частині міста, а також подальша заміна трамвайної колії на безшумну.

1.6. Геологічне середовище

Серед багатьох чинників, що дестабілізують екологічну ситуацію у Львові, чільне місце належить небезпечним морфодинамічним процесам. Їх прояви безпосередньо чи опосередковано впливають практично на всі складові урбоекосистеми, у тому числі і на людину.
Важливим чинником формування техногенно-екологічної безпеки на території міста є геологічне середовище. Зміни складу, стану та властивостей окремих його складових, активізація небезпечних геологічних процесів суттєво погіршує екологічну ситуацію.
Геологічне середовище міста у багатьох районах характеризується високою чутливістю, підвищеною уразливістю, низькою стійкістю до антропогенного навантаження. Значні за площею ділянки складені грунтами з яскраво вираженими сенсорними властивостями (леси, торфи, техногенні), які істотно змінюються під впливом техногенезу і негативно впливають на стійкість будівель, особливо пам’яток архітектури.
Особливу негативну екологічну роль відіграють сучасні небезпечні та несприятливі геологічні процеси: карст, суфозія, зсуви, площинна і яркова ерозія, підтоплення.
Сумарна площа територій, вражених сульфатним карстом у Львові досягає 50 кв. км (майже 30% від загальної площі міста). На карстонебезпечних ділянках розташовано житлові масиви багатоповерхової забудови південного планувального району, промислові підприємства, школи лікарні, розташовані у південно-західній частині міста, львівське летовище, новий термінал і стадіон та інші господарські об’єкти.

Активний розвиток процесів механічної суфозії спостерігається у північному планувальному районі та центральній частині міста. Тут під впливом статичного і потужного вібродинамічного транспортного навантаження відбуваються значні осідання земної поверхні, які супроводжуються деформаціями і руйнуванням будівель, пошкодженням водоносних мереж. Не останню роль в активізації цих процесів відіграє використання великих автобусів (“гармошок“) вантажопідйомністю до 28 т. З огляду на це, під час реалізації нової транспортної стратегії, для центральної частини міста варто обмежитися автобусами з пасажиро-місткістю не більше як 50 осіб.
Крутосхилові ділянки з нахилом поверхні понад 100 і наявністю у геологічному розрізі глин вражені зсувами. Тут також розвиваються процеси площинного змиву і яркової ерозії. Площа таких ділянок у місті становить понад 14 кв. км. Найбільша враженість ярковою ерозією спостерігається у басейнах р. Пасіки, р. Маруньки, а також численних потоків-допливів р. Полтви: Вулецького, Софіївського, Збойського, Клепарівського, Клекучківського, Майорівського та багатьох інших. Головні вогнища лінійної та площинної ерозії розташовані у межах трьох геоморфологічних районів міста: Львівського плато, Розточчя та Пасмового Побужжя.
Великої екологічної шкоди міському середовищу завдають процеси техногенного підтоплення, які розвиваються практично у всіх районах міста. Найбільші за площею ареали техногенного підтоплення приурочені до центральної, західної та північно-західної частини Львівського плато, які мають найбільш сприятливі природні умови для його розвитку та потужне антропогенне навантаження на геологічне середовище.
Розвиток процесів підтоплення супроводжується забрудненням підземних вод, активізацією сучасних морфодинамічних процесів (зсувів, карсту, суфозії тощо), зволоженням і затопленням заглиблених приміщень, зниженням несучої здатності порід, змінами видового складу, структури та продуктивності рослинного покриву, підвищенням сейсмічності територій.
Проблемними питаннями залишаються: організація системи спостережень за інженерно-геологічними процесами у межах міста. особливо в зонах активізації карстових процесів (район аеропорту, стадіон “Арена-Львів“), створення великомасштабної комп’ютерної моделі геологічного середовища м. Львова, проведення інвентаризації існуючих водозабірних свердловин і цілковита заборона буріння нових у районах розвитку сульфатного карсту.

1.7. Земельні ресурси та грунти

Станом на 01.01.2010 загальна площа Львова, яка включає м. Винники, смт. Брюховичі і смт. Рудно, становила 17101 га. Під житловою забудовою знаходиться 3364 га (20% території міста). Площа земель, які використовуються для вирощування сільськогосподарських культур у межах міста дорівнює 400 га, або 2,4% загальної площі. Окрім них, значні території займають заклади, установи, організації (2884 га), промислові підприємства (1792 га), підприємства та організації транспорту (895 га), вулиці і площі (1158 га), території Міністерства оборони України (918 га), ліси та інші вкриті деревною рослинністю площі (3366 га). Землі запасу у місті становлять 3349 га. Найщільніше забудованою є центральна частина міста (Галицький район).
У зв’язку з тим, що востаннє інвентаризацію земель у м. Львові проводили ще у 1998 році (рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 06.02.1998 № 51), а також у цей же період проведено нормативно-грошову оцінку земель різного функціонального призначення (ухвала Львівської міської ради від 29.04.1999 № 210), впродовж останніх років було прийнято ряд нормативно-правових актів місцевого рівня, які дозволили розпочати роботи з розмежування земель державної та комунальної власності, складовою яких є інвентаризація усіх землекористувачів на території міста (ухвала Львівської міської ради від 24.06.2010 № 3650, розпорядження голови Львівської обласної державної адміністрації від 21.12.2010 № 1566/0/5-10), а також провести роботи з виготовлення нової нормативно-грошової оцінки територій міста (ухвала Львівської міської ради від 18.06.2009 № 2712).
За результатами цієї роботи було розроблено схему розмежування території міста на оціночні райони та економіко-планувальні зони, визначена базова вартість землі, показниками містобудівної якості території та нормативно-грошова оцінка землі у розрізі економіко-планувальних зон, створення бази даних та програми для врахування комп’ютерних розрахунків нормативної грошової оцінки земельних ділянок з врахуванням впливу локальних факторів та функціонального використання ділянок.
Всього на території міста визначено 77 економіко-планувальних зон та 359 оціночних районів. Середня плата одного оціночного району у межах міста складає 39,51 грн., максимальна – 295,89 грн., мінімальна – 3,62 грн. Площа районів збільшується від центру до його околиць. Базова вартість 1 кв. м земель м. Львова становить 470,29 грн. У розрізі районів найдорожчою є земля у Галицькому (центральному) та Франківському районах. У цифровому еквіваленті діапазон цін 1 кв. м земель становить з 272,77 грн. до 1015,83 грн.
Одним з найбільш важливих факторів, що визначають цінність окремих ділянок території міста, є їх екологічний стан. Його оцінка здійснюється на основі визначення концепції того чи іншого забруднювача навколишнього середовища та відображає екологічну ємність території оціночних районів.
Виходячи з умов міста Львова, довкілля оцінювалось за рівнем атмосферного та акустичного забруднення та електромагнітного випромінювання. Крім того на ціну земель на території міста Львова впливають локальні фактори, що визначають місцеположення земельної ділянки відповідно до природно-ландшафтних факторів: в межах територій природоохоронного призначення (національних, зоологічних, дендрологічних парків, ботанічних садів, заказників, заповідних урочищ, пам’яток природи); у межах територій рекреаційного призначення (земель туризму, відпочинку, парків та зелених зон); до санітарно-гігієнічних факторів; у зоні обмеженої забудови за ступенем забруднення атмосферного повітря; у санітарно-захисній зоні; у зоні обмеження забудови за рівнем напруження електромагнітного поля; у зоні перевищення припустимого рівня шуму (від залізниці та аеродрому).
Таким чином, наведені вище фактори, а також інші не менш значимі локальні коефіцієнти мають суттєвий вплив на ціноутворення земель на території міста.
Окремим фактором, що вимагає детального опрацювання є геоморфологічний стан грунтів на території міста, а також його фізико-географічне розташування. Слід зазначити, що виконавчими органами Львівської міської ради при плануванні і забудові території міста та прилеглих територій враховуються наведені вище фактори, що формують структуру земельних відносин місцевих земель, склад і групи грунтів, екологічні, природно-ландшафтні, оздоровчі-рекреаційні, санітарно-гігієнічні локальні особливості. Проте, потребує з’ясування сучасна ситуація щодо забруднення грунтового покриву міста важкими металами (особливо свинцем) та залишками бенз-α-пірену. За даними міської санепідемстанції трапляються випадки бактеріального і хімічного забруднення грунтів на дитячих майданчиках та в окремих паркових зонах, які прилягають до магістралей.
Впродовж останніх 10 років залишається невирішеною проблемою для Львова влаштування нового цвинтаря для поховань, адже з наявних 13 цвинтарів, що знаходяться на території міста, загальною площею 185,8 га лише на Голосківському, Янівському, Сихівському та Личаківському здійснюється поховання. На цвинтарях, що розташовані у районі житлових масивів: Білогорща, Тракт Глинянський, Рясне, здійснюються періодичні підпоховання, оскільки за своїми санітарними та фізичними нормами ці цвинтарі уже довго вважаються закритими для поховань. Інші старі кладовища, що колись розташовувались у місцях старих поселень, а зараз у районі вулиць Повітряної, Мідної, Варшавської, Майданної – Зеленої, є остаточно закриті та локалізовані навколишньою забудовою. Поховання на цих цвинтарях заборонені.
Неврегульованість питання з розміщення нового цвинтаря визначається складними санітарно-гігієнічними, геологічними, містобудівними вимогами, хоча у даний час розглядається питання використання частини військових земель площею 40-100 га під розміщення майбутнього цвинтаря.
Додатково опрацьовується питання розташування Сихівського цвинтаря за рахунок прилеглих до нього земель, що відносяться до території Пасіки-Зубрицької сільської ради, проте на даній земельній ділянці проблемою залишається наявність високого рівня грунтових вод.
Проблемними питаннями залишаються: проведення інвентаризації земель; врахування прояву небезпечних морфодинамічних процесів під час проведення базової вартості земель міста; винесення в натуру і затвердження водоохоронних зон водозаборів міста (з залученням коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища) та прибережних захисних смуг водойм, завершення процедури затвердження меж зон земель природоохоронного значення, встановлення масштабів забруднення міських грунтів полютантами та розробки заходів щодо санації забруднених територій (дитячі майданчики, шкільні подвір’я, парки і сквери); вибір ділянки для облаштування нового міського цвинтаря.

 

1.8. Екологічна освіта і робота з громадськістю

У подоланні сучасної глобальної екологічної кризи визначальним є формування екологічної свідомості, культури і нового екологічного світогляду. Тому підвищення рівня суспільної екологічної свідомості визначено головним пріоритетом екологічної політики України на період до 2020 року. На рівні області у 2010 році була затверджена Регіональна програма екологічної освіти та виховання Львівщини на 2010-2014 рр., основною метою якої визначено “створення умов для отримання екологічних знань, розвитку екологічного мислення, свідомості і навичок, формування екологічної культури окремих осіб і суспільства загалом“.
У Львові є середній спеціальний заклад, який готує фахівців екологічного профілю – Львівський державний екологічний політехнікум. Підготовку спеціалістів-екологів здійснює ряд вищих навчальних закладів міста – Львівський національний університет імені Івана Франка (біологічний, географічний, геологічний факультети), Національний лісотехнічний університет України, Національний університет “Львівська політехніка“, Львівський національний аграрний університет. Можна констатувати, що вищі навчальні заклади міста готують увесь спектр фахівців-екологів, які потрібні для вирішення проблем охорони довкілля міста.
Формальна екологічна освіта, яка охоплює вихованців дошкільних закладів, учнів загальноосвітніх шкіл усіх типів, закладів професійно-технічної освіти, студентів середніх спеціальних і вищих навчальних закладів, а також слухачів курсів підвищення кваліфікації та перепідготовки спеціалістів здійснюється за відповідними програмами. ЇЇ основним недоліком є те, що вона орієнтована переважно на передачу спеціальних знань, головним чином у галузі теоретичних основ екології, а не на формування здатності до аналізу і використання цих знань у практичній діяльності. У зв’язку з цим надзвичайно важливою складовою цієї освіти є організація позашкільної і поза вузівської діяльності екологічного спрямування через проведення олімпіад, конкурсів, природоохоронних акцій тощо.
У Львові позашкільне екологічне навчання проводиться у Центрі творчості дітей та юнацтва Галичини, Львівському обласному еколого-натуралістичному центрі, Львівському міському еколого-натуралістичному центрі, регіональному ландшафтному парку “Знесіння“, окремих школах міста. Так, зокрема, у березні 2010 року у рамках студентської програми “ЕКОБІ“ у школах міста був проведений конкурс учнівських проектів щодо покращання екологічного стану міських шкіл, а також природоохоронна акція “Зроби своє місто чистим. Ти це можеш“.
Львівським міським еколого-натуралістичним центром, який є безперечним лідером еколого-просвітницької роботи у регіоні було забезпечено долучення Львова до всеукраїнського екологічного проекту “Разом за чисте місто“. Студентська організація “ЕкоКлуб “Зелена хвиля“ та екологічний гурток географічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка у травні 2010 року з метою підвищення зацікавлення молоді та молодих сімей питаннями охорони довкілля, залучення їх до вирішення проблемних питань у парках, де вони проводять своє дозвілля, було проведено “День Землі 2010“. Важливим елементом підвищення екологічної культури мешканців є доручення Львова як першого міста в Україні до реалізації заходів у рамках Європейського тижня мобільності, основною метою якого є популяризація користування громадським транспортом, велосипедами та піших прогулянок замість використання автомобіля. Львівські школярі брали участь у реалізації українсько-голандського екологічного проекту у галузі освіти сталого розвитку “Перші проліски“.
Значний об’єм позашкільної екологічної освіти забезпечує дирекція регіонального ландшафтного парку “Знесіння“ як у рамках традиційних Днів довкілля, так і спеціальних природоохоронних акцій “Чиста Україна – чиста Земля“ (за підтримки Асоціації міст України та Українського товариства охорони природи), щорічної осінньої акції “Зупини вогонь! Збережи природу!“, “Ми і Знесіння“ та інших.
Школярі міста залучаються до різноманітних конкурсів природоохоронного спрямування як в рамках програм міського управління освіти, так і Державного управління екології та природних ресурсів в Львівській області. Так, за кошти міського фонду охорони навколишнього природного середовища кожен рік проводилися дитяча екологічна акція “Чисті джерела – чисте море“, навчально-оздоровчі екологічні експедиції у рамках програми “Діти вулиці“, огляд-конкурс “Ми за чисте й зелене місто Лева“, “Зелені оази“, “Майбутнє у твоїх руках“, “За охорону природних ресурсів і тваринного світу“, міський конкурс “ЕкоКВК“ тощо.
За кошти міського фонду охорони навколишнього природного середовища кожен рік проводяться “Дні довкілля“, семінари, конкурси та інші культурно-масові заходи екологічного спрямування, видання поліграфічної продукції та встановлення інформаційних аншлагів, створення і поповнення екологічної відеотеки “Екологія – XXI століття“, забезпечується функціонування екологічних літніх таборів, постійно діючої зоологічної виставки “Дитячий зоопарк“. Обласний фонд охорони навколишнього природного середовища фінансує проведення конференцій та конкурсів для школярів та студентів.
Існує потреба у продовженні реалізації заходів, спрямованих на розвиток екологічної освіти й просвіти мешканців міста (створення “зелених класів“, гуртків екологічного спрямування формування фондів публічних та шкільних екологічних бібліотек і відеотек, забезпечення інформування населення про стан довкілля через відновлення на сайті Львівської міської ради веб-сторінки “Про стан довкілля в м. Львові“, створення постійного громадського органу “Екологічний форум“ тощо.
Все більше значення у формуванні екологічної культури і світогляду, екологічного інформування населення починають відігравати громадські організації екологічного спрямування і ряд благодійних громадських фондів, загальна кількість яких у Львові сягає 60. Найактивнішою є діяльність таких недержавних громадських організацій як: міжнародна благодійна організація “Екологія-Право-Людина“, Західний центр Українського відділення Всесвітньої лабораторії, Регіональне агентство стійкого розвитку, регіональний фонд “Знесення“, благодійний громадський еколого-географічний фонд, Асоціація дитячих екологічних осередків “Довкілля“, Західноукраїнське орнітологічне товариство, громадська організація “Чисті джерела“, форум “Карпатський трамвай“, Західноукраїнське товариство захисту тварин, благодійний фонд “Діти Землі“.
Інформування населення про стан довкілля в м. Львові здійснювалося за кошти міського фонду охорони навколишнього природного середовища через видання міського екологічного бюлетеня, розміщення інформації природоохоронного спрямування на сайті Львівської міської ради. Значну роботу у цьому напрямку здійснює Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Львівській області, зокрема, відкритий при управлінні Орхуський інформаційний центр. Кожен рік управління публікує бюлетень “Екологія Львівщини“, у якому також міститься інформація про екологічну ситуацію у Львові.
Існує потреба у продовженні реалізації заходів, спрямованих на розвиток екологічної освіти і просвіти мешканців міста (створення “зелених класів“, гуртків екологічного спрямування формування фондів публічних та шкільних екологічних бібліотек і відеотек), забезпечення постійного інформування населення про стан довкілля через відновлення на сайті Львівської міської ради веб-сторінки “Про стан довкілля в м. Львові“, створення постійного громадського органу “Екологічний форум“.

1.9. Система екологічного моніторингу

Одним з основних напрямків реалізації завершеної у 2010 році комплексної екологічної програми було визначено “створення системи екологічного моніторингу міста для прийняття екологічно обгрунтованих рішень“.
Обгрунтування нормативно-правового поля екологічного моніторингу міста, його структур і функцій у системі екологічного моніторингу Львівської області розпочалося у 2005 році у рамках реалізації Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Львівській області Програми моніторингу довкілля Львівщини, затвердженої розпорядженням голови Львівської обласної державної адміністоації від 23.12.2005 № 1318 “Про організацію системи моніторингу довкілля“.
На території Львова та його околиць (міське сміттєзвалище) Програмою моніторингу було визначено суб’єкти моніторингу і постійні точки спостереження за станом атмосферного повітря, поверхневих, підземних і стічних вод, питної води, акустичного забруднення, забруднення грунтів. У м. Львові спостереження за станом атмосферного повітря за 6 параметрами (пил, СО, SO2, NO2, HF, формальдегід) 2-4 рази на добу здійснює Львівський обласний центр з метеорології на 4-х стаціонарних постах (вулиці Генерала М. Юнаківа, Городоцька, Зелена, пл. Галицька). Державна екологічна інспекція в Львівській області два рази на рік проводить визначення вмісту пилу, СО та NO2 на ТЕЦ-1 у рамках моніторингу джерел промислового забруднення атмосфери. Ця ж структура 1 раз на рік забезпечує моніторинг грунтів за вмістом важких металів у зоні впливу міського сміттєзвалища та двічі на рік проводить моніторинг скиду стічних вод з КОС-1 та КОС-2 до р. Полтви. Моніторинг підземних вод за показниками їхнього рівня та хімічного складу у 4 спостережних свердловинах на території міста тричі на місяць проводить ДП “Західукргеологія“. Львівська обласна санепідемстанція щорічно у 8 точках проводить моніторинг акустичного забруднення території авіаційним, залізничним транспортом та трамваями, а також один раз на рік (травень) здійснює моніторинг питної води за вмістом важких металів у криницях сіл Великі Грибовичі, Малі Грибовичі та Збиранка (зона впливу сміттєзвалища). Волинським центром гідрометеорології один раз на квартал проводиться моніторинг поверхневих вод (р. Полтва) у двох створах поза межею міста.
У 2011 році Львівською обласною організацією Всеукраїнської екологічної ліги на замовлення Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Львівській області було розроблено проект нової Програми моніторингу природного довкілля Львівської області на 2011-2015 рр. і на перспективу до 2020 р., яка зараз знаходиться на стадії обговорення. У проекті Програми моніторингу природного довкілля Львівської області на 2011-2015 рр. і на перспективу до 2020 р. КП “Адміністративно-технічне управління“ департаменту містобудування вперше включено до переліку суб’єктів моніторингу за: показниками контролю викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами у м. Львові; показниками стану забруднення атмосферного повітря вулиць та перехрестів м. Львова; показниками якості поверхневих вод у м. Львові (вміст забруднюючих речовин); показниками скидів забруднюючих речовин підприємствами – забруднювачами м. Львова; показниками контролю нормативів скиду (по забруднюючих речовинах) стічних вод підприємствами м. Львова. Включення цього комунального підприємства до переліку суб’єктів обласної системи моніторингу значною мірою зумовлене покращанням матеріально-технічного оснащення КП “Адміністративно-технічне управління“, зокрема, придбанням і налагодженням роботи пересувної екологічної лабораторії за кошти міського бюджету та наявністю сертифікованої хімічної лабораторії.
У рамках подальшого функціонування системи екологічного моніторингу міста потрібно реалізувати заходи щодо включення до суб’єктів моніторингу довкілля міської санепідемстанції (моніторинг забруднення грунтів), а також опрацювати підходи до моніторингу небезпечних морфодинамічних процесів (карст, суфозія, підтоплення, зсуви, ерозія) електромагнітного забруднення, зелених насаджень, синантропних видів тощо. Потрібно розпочати роботи щодо створення екологічних карт міста на основі ГІС-технологій.

1.10. Аналіз виконання комплексної місцевої екологічної
програми “Львів 2000. Порядок денний на XXI сторіччя“
на період 2001-2010 рр.

Оцінка стану виконання комплексної місцевої екологічної програми “Львів 2000. Порядок денний на XXI сторіччя“ на період 2001-2010 рр. базувалася на встановленні ступеня реалізації основних заходів впровадження програми через аналіз ухвал міської ради “Про затвердження річного плану пріоритетного фінансування природоохоронних заходів з місцевого фонду охорони навколишнього середовища“ за період 2001-2010 рр. (від 15.03.2001 № 972, від 28.02.2002 № 1482, від 10.04.2003 № 334, від 29.04.2004 № 1242, від 28.04.2005 № 2252, від 13.07.2006 № 127, від 24.07.2007 № 887, від 12.06.2008 № 1910, від 18.06.2009 № 2696, від 08.07.2010 № 3794), а також інформації департаментів Львівської міської ради та комунальних підприємств міста.
Основні заходи впровадження програми передбачали протягом 2001-2010 рр. реалізацію 151 заходу, зокрема, за розділом 7.1 “Комплексні заходи щодо забезпечення екологічної безпеки мешканців міста“ – 23; розділом 7.2 “Заходи щодо охорони водного басейну міста та покращання якості питної води“ – 31; розділом 7.3 “Заходи щодо утилізації, переробки та знешкодження відходів“ – 18; розділом 7.4 “Заходи щодо охорони повітряного басейну міста“ – 22; розділом 7.5 “Заходи щодо збереження зелених насаджень та інших компонентів живої природи“ – 27; розділом 7.6 “Земельні ресурси та грунти“ – 7; розділом 7.7. “Екологічна освіта. Інформаційна діяльність та співпраця з громадськими організаціями“ – 17 та розділом 7.8 “Запровадження системи екологічного моніторингу“ – 6.
Основним пріоритетом програми було створення екологічно безпечних умов життєдіяльності населення міста і збереження його унікального природно-історичного середовища.
Стан виконання заходів за розділами програми.
Розділ 7.1 “Комплексні заходи щодо забезпечення екологічної безпеки мешканців міста“.
Заходи цього розділу були реалізованими не у повному обсязі, окремі з них реалізовані частково (п. п. 7.1.1, 7.1.5, 7.1.6, 7.1.7, 7.1.11, 7.1.15) або нереалізовані з об’єктивних та суб’єктивних причин (п. п. 7.1.4, 7.1.19, 7.1.20). Так, зокрема, у 2001 році було створено Наглядову раду за ходом виконання програми (п. 7.1.1), але рада функціонувала протягом 2-х років. Чинне законодавство України не дозволило на муніципальному рівні розробити механізм заохочення суб’єктів господарювання, які за власні кошти реалізують екологічні програми (п. 7.1.4), випуск міського екологічного бюлетеня “Екологія Львова в цифрах і фактах“ загальним накладом 500 екз. був профінансований лише один раз у 2002 році за кошти міського фонду охорони навколишнього природного середовища; до цього часу не налагоджено державного контролю за вмістом радону у питній воді та повітрі (п. 7.1.11). Невиконані заходи щодо будівництва крематорію для спалювання анатомічних решток та відходів обслуговування пацієнтів медичних закладів (п. 7.1.19), проектування та будівництва нового цвинтаря (п. 7.1.20).
Важливим здобутком у реалізації заходу розробки схеми централізованого інформування міських структур різного підпорядкування щодо вирішення природоохоронних питань (п. 7.1.14) було створення окремого управління екології та благоустрою при департаменті містобудування; впровадження нових технологій щодо енергозбереження у комунальному господарстві (п. п. 7.1.5, 7.1.9) не лише за кошти міського фонду охорони навколишнього природного середовища, але й реалізацію міжнародних грантів. Значні кошти міського фонду охорони навколишнього природного середовища у 2004 та 2010 роках були скеровані на паспортизацію з визначенням меж територій, які використовуються для масового відпочинку мешканців (п. 7.1.3). Для забезпечення контролю за забрудненням повітря (п. 7.1.2) у 2009 році для КП “Адміністративно-технічне управління“ за кошти міського фонду охорони навколишнього природного середовища було придбано пересувну екологічну лабораторію, яка оперативно забезпечує заміри забруднення не лише у межах транспортної мережі міста. Загалом, стан виконання “Комплексних заходів...“ можна оцінити на рівні 60-70%.
Під час розробки комплексних заходів екологічної програми на 2012-2016 роки варто передбачити:
1) розробку концепції енергетичної політики м. Львова та часткових операційних програм енергозбереження (п. 7.1.5). Така концепція цілковито відповідає пріоритетам Програми соціально-економічного та культурного розвитку м. Львова на 2011-2013 рр. та Стратегії підвищення конкурентоспроможності міста Львова до 2015 року;
2) організацію системи спостережень за інженерно-геологічними процесами у межах міста з огляду на непоодинокі випадки сучасної житлової забудови на територіях, які характеризуються проявом небезпечних морфодинамічних процесів (механічна суфозія, сульфатний карст, зсуви, ерозія, антропогенне підтоплення);
3) відновлення веб-сторінки “Стан довкілля в м. Львові“ на сайті Львівської міської ради.

Розділ 7.2 “Заходи щодо охорони водного басейну міста та покращання якості питної води“.
Одним з головних напрямів реалізації основного пріоритету програми було визначено “модернізацію системи водопостачання і водовідведення для покращання якості питної води“ та “запобігання забрудненню поверхневих вод, зменшення та припинення скиду забруднених стічних вод у Полтву“.
Протягом 2003-2010 років завдяки виконанню проектів “Водопостачання та каналізації Львова“, Програми покращання водозабезпечення споживачів м. Львова та переходу до системи цілодобового водопостачання, програми “Реконструкція системи водопостачання“ (кошти Світового Банку, грант шведського Агентства міжнародного розвитку, позика Міжнародного банку реконструкції та розвитку, кошти державного і міського бюджетів) було забезпечено виконання більшості з запланованих заходів програми. Окрім означених вище джерел фінансування, з міського фонду охорони навколишнього природного середовища практично кожен рік виділялися кошти на реалізацію заходів цього розділу, зокрема, на ремонт колекторів (п. 7.2.31), поліпшення благоустрою водойм, забезпечення функціонування та технічного розвитку системи міської каналізації (п. 7.2.1), контроль за якістю стічних вод, що надходять від вторинних водоспоживачів (п. 7.2.11), розробку проектної документації та будівництво каналізації у районах індивідуальної забудови міста (п. 7.2.15), модернізацію дезинфекції питної води з застосуванням методу електролізу з отриманням гіпохлориту натрію (п. 7.2.25). Проте складна фінансова ситуація не сприяла виконанню заходів (п. п. 7.2.1, 7.2.15, 7.2.25) у повному обсязі. До цього часу значна частина територій індивідуальної забудови міста залишається неканалізованою (ж/м Рясне-1, смт. Рудно, м. Винники, смт. Брюховичі, вул. Тракт Глинянський тощо), що призводить до забруднення поверхневих і підземних вод; модернізація дезинфекції питної води з використанням нових технологій проведена лише для одного з водозаборів південної групи – “Малечковичі“; значного вкладення коштів потребує заміна замортизованих і фізично зношених каналізаційних мереж міста (п. 7.2.31).
Нереалізованими залишилися заходи щодо введення в експлуатацію очисних споруд дощових стоків промислового вузла Рясне-2 (п. 7.2.2), інвентаризації неканалізованої частини міста (п. 7.2.12), утилізації мулу на каналізаційних очисних спорудах Львова (п. 7.2.24), а також запровадження технології дезинфекції електролітичним методом (п. 7.2.30). Загалом, стан виконання заходів щодо охорони водного басейну міста та покращання якості питної води можна оцінити на рівні 75%. Найбільші проблеми, які потрібно вирішувати у розрізі чергової програми, пов’язані з реалізацією заходів щодо запобігання забрудненню поверхневих вод, зменшення та припинення скиду забруднених стічних вод у поверхневі водойми.
Під час розробки заходів щодо охорони водного басейну міста екологічної програми на 2012-2016 роки варто передбачити:
1) продовження робіт щодо підвищення рівня забезпечення міста каналізаційною мережею;
2) спорудження південно-східного каналізаційного колектору з огляду на проблему водовідведення в цій частині міста;
3) покращання стану дощової каналізації міста (дощові стоки з більшості автостоянок, автопідприємств без очищення потрапляють у відкриті водойми);
4) утилізацію мулу на каналізаційних очисних спорудах з огляду на перенаповнення мулових майданчиків;
5) продовження робіт щодо модернізації системи дезинфекції питної води та стічних вод з використанням електролітичного методу;
6) паспортизацію водойм міста тощо.

Розділ 7.3. Заходи щодо утилізації, переробки та знешкодження відходів.
Головними напрямами реалізації основного пріоритету програми стосовно цього розділу було визначено “знешкодження, утилізація та захоронення побутових й промислових відходів“, а також “захист підземних вод від забруднення фільтратом з міського сміттєзвалища“.
Протягом 2001-2010 років за кошти міського природоохоронного бюджету проводилися роботи на міському сміттєзвалищі, зокрема, було здійснено обстеження грунтів за екологічними та санітарно-гігієнічними параметрами (п. 7.3.1). проводився пошук земельної ділянки для будівництва/розміщення нового полігону твердих побутових відходів (п. 7.3.5), у 2010 році на сміттєзвалищі почала функціонувати станція з очищення інфільтрату. Здійснено значний обсяг робіт щодо забезпечення чистоти міста (п. 7.1.13) – облаштування контейнерних майданчиків (п. 7.3.9), виготовлення контейнерів, придбання спецтехніки, урн; укладання угод щодо вивезення побутових відходів з мешканцями одноповерхової забудови міста (п. 7.3.7); впровадження заходів щодо утилізації полімерної тари, склотари, макулатури (п. 7.3.11); переробки гальванічних шламів (п. 7.3.6); забезпечення зберігання протермінованих пестицидів (п. 7.3.12); організації системи збору відпрацьованих люмінесцентних ламп від юридичних осіб та бюджетних установ (п. 7.3.17); моніторингу місць утворення, зберігання та видалення токсичних відходів (п. 7.3.14); запровадження системи роздільного збирання побутових відходів (п. 7.3.18).
Незважаючи на окремі роботи з дегазації тіла звалища, проведені ТзОВ “Гафса“, питання щодо закриття і рекультивації Львівського сміттєзвалища, яке входить до переліку екологічно-небезпечних об’єктів на території Львівщини, залишилося невирішеним (п. 7.3.2). Це саме стосується і ліквідації трьох озер з кислими гудронами загальним об’ємом майже 200 тис. т, які до цього часу є власністю ВАТ “Львівський дослідний нафтомаслозавод“ (п. 7.3.3), а також будівництва Львівського міського полігону захоронення твердих побутових відходів (п. 7.3.15). Потребує вдосконалення система збору і утилізації будівельного сміття, побутової техніки, різноманітних батарей тощо (п. 7.3.11). Загалом, стан виконання Заходів щодо утилізації, переробки та знешкодження відходів можна оцінити на 40-50%, оскільки обласна і міська влада не виконала головного завдання – закриття експлуатації Львівського сміттєзвалища. Потрібно зазначити, що вирішення проблеми з Львівським сміттєзвалищем не є лишень проблемою м. Львова, але й Львівської області загалом, оскільки на ньому відбувається розміщення твердих побутових відходів окремих районів Львівщини.
Стосовно розробки заходів щодо поводження з твердими побутовими відходами та промисловими (небезпечними) відходами пріоритетними залишаються питання щодо припинення функціонування існуючого сміттєзвалища, гудронових “озер“, запровадження сучасних технологій поведінки з твердими побутовими відходами, закупівлі демеркуризаційних установок для вирішення проблеми з утилізацією люмінесцентних ламп; залучення інвестора для закриття сміттєзвалища на основі Кіотського протоколу; надання преференцій для структур, які займаються роздільним збором твердих побутових відходів та небезпечних відходів, а також їхньою утилізацією/переробкою.

Розділ 7.4. Заходи щодо охорони повітряного басейну міста.
Головними напрямами реалізації основного пріоритету програми стосовно цього розділу було визначено “захист повітряного басейну від прогресуючого хімічного та акустичного забруднення транспортом“.
Заходи цього розділу щодо зменшення викидів стаціонарними джерелами забруднення реалізовувалися у площині виконання Програми реконструкції та модернізації теплоенергетичного господарства м. Львова та інших програм з енергозбереження (п. 7.4.21), проведення постійних замірів хімічного та акустичного забруднення автомагістралей, залізничних колій КП “Адміністративно-технічне управління“, обласною та міською санепідемстанціями (п. 7.4.18), контролю за якістю пального на АЗС, котельнях (п. п. 7.4.11, 7.4.15); реконструкції і ремонту дорожнього покриття (п. 7.4.8), особливо протягом останніх двох років у рамках реалізації як державної, так і міської цільових програм підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу; забезпечення достатньої кількості інформаційно-вказівних дорожніх знаків “Обхід м. Львова“ (п. 7.4.1).
Не вдалося реалізувати перехід до третього рівня управління світлофорами з метою регулювання дорожнього руху (п. 7.4.6), проте цей захід буде реалізовано у найближчому майбутньому у розрізі реалізації нової транспортної схеми міста, яка буде реалізовуватися з вересня 2011 року.
Загалом, частина заходів цього розділу була розроблена з розрахунку на очікувані і декларовані зміни чинного законодавства України, які не були запроваджені (п. п. 7.4.2, 7.4.4, 7.4.5, 7.4.12 тощо), тому міська влада не відповідає за їхнє невиконання. Стан реалізації заходів за цим розділом можна оцінити на рівні 50-60%.
Щодо розробки заходів майбутньої програми пріоритетними питаннями залишаються: зменшення навантаження автотранспорту на найбільш забруднену центральну частину міста через реалізацію нової транспортної стратегії; контроль за станом хімічного забруднення атмосфери не лишень у точках перетину магістральних вулиць, але й у межах селітебних територій, особливо дитячих майданчиків, садочків та шкіл; подальша модернізація теплоенергетичного господарства міста; акустичний захист територій поблизу залізничних колій та аеропорту; завершення розробки проекту “Реконструкція автоматизованої системи керування рухом“; бріо- та ліхеноіндикаційні дослідження стану забруднення атмосферного повітря у місті тощо. Враховуючи, що всі можливі резерви розвитку залізничного вузла у Львові вже вичерпані, слід передбачити його подальший розвиток за межами міста (транзитні вантажі, серед яких і переміщення небезпечних відходів). Проте, вирішення низки проблем може здійснюватися лише з залученням коштів державного бюджету.

Розділ 5. Заходи щодо збереження зелених насаджень та інших компонентів живої природи.
Головним напрямом реалізації основного пріоритету програми стосовно цього розділу було визначено “створення єдиної системи управління комплексною зеленою зоною міста, збагачення її біотичного й ландшафтного різноманіття та регулювання чисельності синантропних видів“.
Протягом 2001-2010 років з міського фонду охорони навколишнього природного середовища кожен рік виділялися кошти на реалізацію заходів цього розділу. Було проведено визначення меж парків, а також розпочалися роботи щодо опрацювання проектів організації їхніх територій (п. п. 7.5.1, 7.5.27); постійно проводилося озеленення міста (п. п. 7.5.4, 7.5.6); фітопатологічні обстеження зелених насаджень та зняття аварійних і сухостійних дерев, механічне зняття омели та санітарне обрізання крон дерев, вакцинування каштанів проти мінуючої молі (п. п. 7.5.5, 7.5.9); збагачення видового сортименту горизонтальних і вертикальних зелених насаджень (п. п. 7.5.6, 7.5.25); забезпечення контролю за утриманням насаджень вулиць (п. 7.5.8); вертикальне озеленення історичної забудови центральної частини міста (п. п. 7.5.13, 7.5.24); протиерозійні роботи на території регіонального ландшафтного парку “Знесіння“ (п. 7.5.16); паспортизація та створення нових об’єктів природно-заповідного фонду міста. Розробка проектів утримання парків-пам’яток садово-паркового мистецтва (7.5.20). Завдяки співпраці ЛКП “ЛЕВ“ з Західноукраїнським товариством захисту тварин було запроваджено нові методи стерилізації, відлову та евтаназії безпритульних тварин (п. 7.5.23), надавалася допомога для притулку безпритульних тварин “Милосердя“ (п. 7.5.15).
Поряд з тим, нереалізованими залишилися заходи щодо створення громадського центру опіки над бездомними тваринами (п. 7.5.2), розробки єдиної комп’ютеризованої системи комплексного управління зеленою зоною міста (п. 7.5.3); не відновлено посади майстрів-озеленювачів і садівників при житлово-експлуатаційних конторах (п. 7.5.19); не створено кладовище для домашніх тварин (п. 7.5.21); не розроблено програму регуляції щільності популяцій синантропних видів рослин і тварин, які становлять загрозу біологічного забруднення міста (п. 7.5.22), не у повному обсязі забезпечується дератизація території міста (п. 7.5.12). Загалом, стан реалізації заходів за цим розділом можна оцінити на рівні 70-80%.
У наступній програмі потрібно врахувати потребу реалізації означених вище заходів, зокрема, провести інвентаризацію зелених насаджень, розробити єдину комплексну систему управління зеленими насадженнями міста, яка б також включала лісові масиви у межах міста; створити муніципальний притулок для тварин. Впроваджувати нові біологічні та хімічні методи боротьби з омелою з метою захисту зелених насаджень від пошкодження токсичними солями. Використовувати нові суміші у зимовий період тощо.

Розділ 7.6. Земельні ресурси та грунти.
Головним напрямом реалізації основного пріоритету програми стосовно цього розділу було визначено “захист і збереження земельних ресурсів міста та приміських територій від забруднення й нераціонального використання“.
Протягом терміну дії попередньої програми частково були реалізовані заходи щодо ведення земельного кадастру, розробки проекту зон санітарної охорони водозаборів західної групи (п. 7.6.2). затвердження меж зон з особливим режимом використання земель, передовсім природоохоронного значення (п. 7.6.3), проводилося встановлення рівня забруднення грунтів міста важкими металами (п. 7.6.6). Нереалізованим був захід щодо оцінки забруднення міських грунтів бенз-α-піреном (п. 7.6.5). Значний обсяг робіт, спрямованих на захист грунтів від ерозії, був реалізований за кошти міського фонду охорони навколишнього природного середовища на території регіонального ландшафтного парку “Знесіння“. Стан виконання заходів можна оцінити на рівні 60%.
У наступній програмі потрібно продовжити роботи щодо винесення у натуру та затвердження водоохоронних зон водозаборів міста (з залученням коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища), завершення процедури затвердження меж зон земель природоохоронного значення, встановлення масштабів забруднення міських грунтів полютантами та розробки заходів щодо санації забруднених територій (дитячі майданчики).

Розділ 7.7. Екологічна освіта, інформаційна діяльність та співпраця з громадськими організаціями.
Головними напрямами реалізації основного пріоритету програми стосовно цього розділу було визначено “формування міської системи екологічної освіти та просвіти“ та “забезпечення інформування населення про стан довкілля і залучення громадськості до прийняття екологічних рішень“.
Реалізація заходів цього розділу здійснювалася кожного року за кошти міського й обласного фонду охорони навколишнього природного середовища, а також виконання міжнародних грантів.
Активну участь у формуванні міської системи екологічної просвіти відіграють Львівський еколого-натуралістичний центр, студентська організація “ЕкоКлуб “Зелена хвиля“, еко-гурток географічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, регіональний ландшафтний парк “Знесіння“ та інші організації різного підпорядкування. Школярі міста були залучені до різноманітних конкурсів природоохоронного спрямування як у рамках програм міського управління освіти, так і Державного управління екології та природних ресурсів в Львівській області. Так, за кошти міського фонду охорони навколишнього природного середовища кожен рік проводилися дитяча екологічна акція “Чисті джерела – чисте море“, навчально-оздоровчі екологічні експедиції у рамках програми “Діти вулиці“, огляд-конкурс “Ми за чисте й зелене місто Лева“, “Зелені оази“, “Майбутнє у твоїх руках“, “За охорону природних ресурсів і тваринного світу“, міський конкурс “ЕкоКВК“ тощо. Школярі міста також брали участь у конкурсах робіт за студентською програмою “ЕКОБІ“, у всеукраїнському екологічному проекті “Разом за чисте місто“, Дні Землі (за підтримки Фонду розвитку демократії посольства США в Україні), проекті “Чиста земля – чиста Україна“ (за підтримки Асоціації міст України та Українського товариства охорони природи).
За кошти міського фонду охорони навколишнього природного середовища кожен рік проводяться “Дні довкілля“ (7.7.3), семінари, конкурси та інші культурно-масові заходи екологічного спрямування (п. п. 7.7.4, 7.7.6, 7.7.10, 7.7.13), видання поліграфічної продукції та встановлення інформаційних аншлагів (п. 7.7.5), створення і поповнення екологічної відеотеки “Екологія – XXI століття“ (п. 7.7.8), забезпечується функціонування екологічних літніх таборів, постійно діючої зоологічної виставки “Дитячий зоопарк“ (п. 7.7.9). Обласний фонд охорони навколишнього природного середовища фінансує проведення конференцій та конкурсів для школярів і студентів (п. 7.7.14). Залучення громадськості до проведення екологічної експертизи реалізується через друкування у засобах масової інформації “Заяв про наміри“, “Заяв про екологічні наслідки“, громадських обговорень проектів будівництва (п. 7.7.16). Частина заходів щодо формування міської системи екологічної освіти та просвіти у м. Львові реалізується за кошти обласного фонду охорони навколишнього природного середовища у рамках Регіональної програми екологічної освіти та виховання Львівщини на 2010-2014 рр.
Інформування населення про стан довкілля у м. Львові здійснювалося за кошти міського фонду охорони навколишнього природного середовища через видання міського екологічного бюлетеня, розміщення інформації природоохоронного спрямування на сайті Львівської міської ради. Значну роботу у цьому напрямку здійснює Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Львівській області, зокрема, відкритий при управлінні Орхуський інформаційний центр. Кожен рік управління публікує бюлетень “Екологія Львівщини“, у якому також міститься інформація про екологічну ситуацію у Львові. Стан виконання заходів за цим розділом можна оцінити на рівні 80%.
Існує потреба у продовження реалізації заходів, спрямованих на розвиток екологічної освіти і просвіти мешканців міста (створення “зелених класів“, гуртків екологічного спрямування формування фондів публічних та шкільних екологічних бібліотек і відеотек, забезпечення інформування населення про стан довкілля через відновлення на сайті Львівської міської ради веб-сторінки “Про стан довкілля в м. Львові“, створення постійного громадського органу “Екологічний форум“ тощо.

Розділ 8. Запровадження системи екологічного моніторингу.
Головним напрямом реалізації основного пріоритету програми стосовно цього розділу було визначено “створення системи екологічного моніторингу міста для прийняття екологічно обгрунтованих рішень“.
Обгрунтування нормативно-правового поля екологічного моніторингу міста, його структур і функцій у системі екологічного моніторингу Львівської області (п. 7.8.1) розпочалося у 2005 році у рамках реалізації Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Львівській області Програми моніторингу довкілля Львівщини, затвердженої розпорядженням голови Львівської обласної державної адміністрації від 23.12.2005 № 1318 “Про організацію системи моніторингу довкілля“.
На території Львова і його околиць (міське сміттєзвалище) Програмою моніторингу було визначено суб’єкти моніторингу та постійні точки спостереження за станом атмосферного повітря, поверхневих, підземних і стічних вод, питної води, акустичного забруднення, забруднення грунтів. У м. Львові спостереження за станом атмосферного повітря за 6 параметрами (пил, СО, SO2, NO2, HF, формальдегід) 2-4 рази на добу здійснюється Львівським обласним центром з метеорології на 4 стаціонарних постах (вул. Генерала М. Юнаківа, вул. Городоцька, вул. Зелена, пл. Галицька). Державна екологічна інспекція в Львівській області два рази на рік проводить визначення вмісту пилу, СО та NO2 на ТЕЦ-1 у рамках моніторингу джерел промислового забруднення атмосфери. Ця ж структура 1 раз на рік забезпечує моніторинг грунтів за вмістом важких металів у зоні впливу міського сміттєзвалища та двічі на рік проводить моніторинг скиду стічних вод з КОС-1 та КОС-2 до р. Полтви. Моніторинг підземних вод за показниками їхнього рівня та хімічного складу у 4 спостережних свердловинах на території міста тричі на місяць проводить ДП “Західукргеологія“. Львівська обласна санепідемстанція щорічно у 8 точках проводить моніторинг акустичного забруднення території авіаційним, залізничним транспортом та трамваями, а також один раз на рік (травень) здійснює моніторинг питної води за вмістом важких металів у криницях сіл Великі Грибовичі, Малі Грибовичі та Збиранка (зона впливу сміттєзвалища). Волинським центром гідрометеорології один раз на квартал проводиться моніторинг поверхневих вод (р. Полтва) у двох створах поза межею міста.
У 2011 році Львівською обласною організацією Всеукраїнської екологічної ліги на замовлення Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Львівській області було розроблено проект нової Програми моніторингу природного довкілля Львівської області на 2011-2015 рр. і на перспективу до 2020 р., яка зараз знаходиться на стадії обговорення. У проекті Програми моніторингу природного довкілля Львівської області на 2011-2015 рр. і на перспективу до 2020 р.“ КП “Адміністративно-технічне управління“ департаменту містобудування вперше включено до переліку суб’єктів моніторингу за: показниками контролю викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами у м. Львові; показниками стану забруднення атмосферного повітря вулиць та перехресть м. Львова; показниками якості поверхневих вод у м. Львові (вміст забруднюючих речовин); показниками скидів забруднюючих речовин підприємствами – забруднювачами м. Львова; показниками контролю нормативів скиду (по забруднюючих речовинах) стічних вод підприємствами м. Львова. Включення цього комунального підприємства до переліку суб’єктів обласної системи моніторингу значною мірою зумовлене покращанням матеріально-технічного оснащення КП “Адміністративно-технічне управління“ зокрема, придбанням і налагодженням роботи пересувної екологічної лабораторії за кошти міського бюджету (п. 7.8.5).
Загалом, виконання заходів цього розділу програми можна оцінити на рівні 60%. У рамках подальшого налагодження функціонування системи екологічного моніторингу міста потрібно реалізувати заходи щодо включення до суб’єктів моніторингу довкілля міської санепідемстанції (моніторинг забруднення грунтів), а також опрацювати підходи до моніторингу електромагнітного забруднення, зелених насаджень, синантропних видів тощо. Потрібно розпочати роботи щодо створення екологічних карт міста на основі ГІС-технологій.
На підставі проведеного аналізу стану виконання комплексної місцевої екологічної програми “Львів 2001. Порядок денний на XXI сторіччя“ на 2001-2010 роки можна зробити висновок, що програма загалом виконана на рівні 60-70%.
На нашу думку, основними причинами виконання не у повному обсязі комплексної місцевої екологічної програми “Львів 2001. Порядок денний на XXI сторіччя“ на 2001-2010 роки були такі:
1. Розробники програми поставили перед собою завдання, вирішення яких було логічним у контексті реалізації основних напрямків екологічної політики у м. Львові, але в окремих випадках ці завдання/заходи виходили за рамки можливостей фінансування природоохоронних заходів як у межах міського бюджету, так і міського фонду охорони навколишнього природного середовища. Потрібно було орієнтуватися виключно на перелік видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 17.09.1996 № 1147, чого не було зроблено.
Загальна вартість заходів програми для міста на період 2001-2010 років становила 541324 тис. грн. і була орієнтованою на залучення коштів з різних джерел фінансування: міський бюджет – 22,4%, міський фонд охорони навколишнього природного середовища – 0,8%, кошти підприємств – 1,8%, залучені кошти – 73,5%, інші кошти – 1,5%). Найбільше коштів (400130 тис. або 74% від загальної вартості програми) було заплановано на забезпечення постійного і стабільного використання та відтворення водних ресурсів у м. Львові через модернізацію системи водопостачання та водовідведення, відродження та підтримання сприятливого гідрологічного і санітарного стану водойм міста тощо. Порівняно з іншими напрямами реалізації програми, цей розділ був гіпертрофованим у фінансовому вимірі, але реалізація заходів передбачала використання залучених коштів (позика Світового банку, грант Шведського уряду тощо). Заплановані за цим розділом заходи в окремих випадках не відповідали означеній вище постанові Кабінету Міністрів України. На другому місці за обсягом фінансування були заходи щодо охорони повітряного басейну міста (108920 тис. або 20,1% від загальної вартості програми). З цієї суми 95% (джерело фінансування – міський бюджет) передбачалося скерувати на роботи щодо реконструкції та ремонту дорожнього покриття, виконання яких регламентується програмами соціально-економічного розвитку міста і не повинно було включатися до заходів програми. Така сама ситуація і з фінансуванням заходів щодо запровадження системи екологічного моніторингу, оскільки відповідальним виконавцем заходів цього розділу було визначено Державне управління охорони навколишнього природного середовища у Львівській області (за його погодженням), але жодних коштів з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища на реалізацію заходів у місті не було виділено.
2. Аналіз природоохоронних заходів, виконаних у місті протягом періоду дії програми, свідчить, що лише протягом двох років (2001- 2002 рр.) Львівська міська рада затверджувала не лише традиційний План пріоритетного фінансування природоохоронних заходів з міського фонду охорони навколишнього природного середовища, чітко орієнтований на кошти міського фонду охорони навколишнього природного середовища, але й Короткотерміновий міський план природоохоронних дій (ухвали Львівської міської ради від 15.03.2001 № 972 та від 28.02.2002 № 1482). У Короткотерміновому міському плані природоохоронних дій було передбачено залучення коштів з різних джерел фінансування. Так, зокрема, у 2002 році (ухвала міської ради від 28.02.2002 № 1482) сума коштів, запланованих на виконання Короткотермінового міського плану природоохоронних дій становила 3598 тис. грн., з якої лише 275 тис. (8%) становили кошти міського фонду охорони навколишнього природного середовища. Очевидно, що контроль за виконанням цих заходів у розрізі короткотермінових планів був не цілком ефективним переважно з об’єктивних причин, тому з 2003 року їх розробляти перестали. Потрібно було ще у 2002 році провести корекцію програми за заходами і джерелами фінансування та елімінувати заходи, виконання яких передбачалося у розрізі інших програм соціально-економічного розвитку.
3. Для реалізації заходів програми, особливо у тій частині, яка має стосунок до утилізації, переробки та знешкодження відходів, запровадження системи моніторингу тощо практично не використовувалися кошти обласного фонду охорони навколишнього природного середовища у Львівській області, хоча проблема закриття Грибовицького сміттєзвалища та сховища кислих гудронів Львівського дослідного нафтозаводу має не лише міський, але й обласний вимір. Місто також за власні кошти фінансує проведення значного об’єму робіт з забезпечення функціонування системи моніторингу природного довкілля Львівської області у частині оцінки стану забруднення атмосферного повітря та поверхневих вод у Львові, хоча з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища повинні виділятися відповідні кошти на проведення інструментальних досліджень. Так, у 2007 році обласним фондом охорони навколишнього природного середовища не було профінансовано погоджені Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища у Львівській області (ухвала міської ради від 24.05.2007 № 887) роботи щодо будівництва споруд та придбання технічних засобів знешкодження і складування побутових відходів поблизу с. Грибовичі (150, тис. грн.), розробки проектно-кошторисної документації на будівництво каналізаційних споруд у смт. Рудно (70,0 тис. грн.), а також будівництва каналізаційних мереж, зливної каналізації та системи водовідведення у смт. Брюховичі (100,0 тис. грн.).
4. Врахування пріоритетів і конкретних заходів комплексної місцевої екологічної програми за розділами під час розробки “Планів пріоритетного фінансування...“ здійснювалося лише протягом 2002-2005 рр. (у планах є графа з посиланням на пункти програми). З 2006 року у преамбулах ухвал міської ради щодо затвердження “Планів пріоритетного фінансування...“ програма не згадується. Можливо, причиною такого стану стало те, що ці плани стали складовими щорічної програми соціально-економічного та культурного розвитку м. Львова. У зв’язку з цим, з 2006 року формальний зв’язок програми з “Планами пріоритетного фінансування...“ був втрачений, хоча це не призвело до зміни визначених розробниками Програми пріоритетів екологічної політики у місті, але ускладнило аналіз стану виконання заходів.
5. Як показує аналіз заходів у “Планах пріоритетного фінансування…“ протягом 2001-2010 років з міського фонду охорони навколишнього природного середовища у найбільшому об’ємі фінансувалися заходи: щодо збереження зелених насаджень (102), екологічної освіти та інформаційної діяльності (53), охорони водного басейну міста (29), утилізації побутових відходів (15), охорони повітряного басейну міста. На нашу думку, недостатньо виділялося коштів на фінансування заходів щодо поводження з безпритульними тваринами та іншими синантропними видами тварин і рослин, інформування населення про стан довкілля.
З міського фонду охорони навколишнього природного середовища у 2001-2010 рр. на реалізацію природоохоронних заходів було заплановано виділення 15851,1 тис. грн. (за програмою – 4315 тис. грн.). Місто фактично перевиконало взяті на себе фінансові зобов’язання майже в чотири рази, однак реалізація заходів, екологічних проблем потребують свого вирішення не лише коштом міського бюджету.
6. Громадський контроль за виконанням програми, передбачений програмою через функціонування створеної у 2001 році Надзірної ради, практично не здійснювався.
7. Протягом терміну дії програми, у місті були розроблені та реалізуються міські галузеві програми (Програма поводження з побутовими відходами, Програма регулювання чисельності безпритульних тварин, Програма утримання парків м. Львова та інші), спрямовані на вирішення важливих екологічних проблем, які були визначені як пріоритетні у 2001 році. Тобто, має місце перекривання однієї програми іншими, що потребує додаткового аналізу доцільності реалізації такого підходу.
8. Загалом, основними причинами існуючого стану виконання попередньої комплексної екологічної програми для м. Львова, дія якої завершилася у 2010 році, є включення до неї заходів, не передбачених переліком видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів (постанова Кабінету Міністрів України від 17.09.1996 № 1147); недостатній рівень щорічного моніторування програми та громадського контролю за її виконанням, що дало б підстави для її поточного коригування; а також домінування принципу фінансування оперативних негайних цілей з огляду на недостатній рівень фінансування природоохоронних програм загалом.
З огляду на проведений аналіз, можна констатувати, що для Львова є характерними як неспецифічні, тобто загальні для усіх урбанізованих систем, так і специфічні екологічні проблеми. До останніх ми зараховуємо розв’язання питань, пов’язаних з гарантуванням належного рівня водовідведення (завершення каналізування території міста), захистом поверхневих водойм міста від забруднення, а також мінімізацією прояву небезпечних морфодинамічних процесів. Неспецифічними екологічними проблемами міста залишаються низький рівень суспільної екологічної свідомості, недостатнє інформування мешканців про стан довкілля у місті, критичний стан міського сміттєзвалища, ступінь утилізації відходів, значний рівень забруднення атмосферного повітря автотранспортом, зменшення площі зелених насаджень, низький відсоток природоохоронних територій, висока чисельність видів-синантропів та безпритульних тварин, недостатнє охоплення програмами моніторингу окремих компонентів довкілля.

Розділ 2. Вивчення громадської думки та збір пропозицій
соціальних груп населення щодо екологічної ситуації

Соціологічне опитування серед мешканців міста щодо сучасної екологічної ситуації та пріоритетів екологічної політики у Львові було здійснене комунальною установою Інститутом міста у жовтні 2011 року. Було опитано 800 респондентів: 54% – жінки, 46% – чоловіки; за віком: 18-30 рр. – 30%, 31-45 рр. – 27%, 46-60 рр. – 26% та 61 р. і більше – 17%. Представництво районів міста в опитуванні: від 10,2% у Галицькому до 20,2% у Сихівському та Шевченківському районах.
Мешканців міста найбільше турбують: акустичне забруднення, забруднення атмосферного повітря пересувними джерелами, брак озеленення, стан системи водовідведення (неприємний запах з каналізаційної системи), нагромадження побутових відходів тощо.
Стосовно надання послуг водопостачання, то майже 48% опитуваних є задоволеними якістю цієї послуги, лише 8% були цілком незадоволеними. 41% опитаних незадоволені станом каналізування стоків у місті (водовідведення). Більше половини львів’ян (59%) незадоволені якістю питної води (цілком задоволені – лише 2,2%). 55% мешканців використовують бутильовану воду (переважають вікові категорії 18-30 та 31-45 рр. – відповідно 33 та 30%). Переважно мешканці купляють воду, лише 24% набирають воду у природних джерелах на території міста (50,3 – львівські джерела, 6,7 – карпатські джерела, 4,2% – моршинські джерела, 14% – раковецькі джерела, 10,9 – шклівські джерела та 6,7% – вода з власних криниць).
Стан відкритих водойм: 44% мешканців міста незадоволені станом відкритих водойм, задоволеними були лише 26%.
Стан зелених насаджень: майже 37% опитуваних задоволені станом зелених насаджень, тоді як частка незадоволених становить 27%. 34% мешканців виявилися цілком індиферентними до цієї проблеми. Майже 38% мешканців висловили занепокоєння станом акустичного забруднення міста.
48% опитаних незадоволені умовами для вигулу собак та 55% висловили своє занепокоєння ситуацією з безпритульними тваринами в місті.
Значна робота, проведена департаментом житлового господарства та інфраструктури стосовно облаштування контейнерних майданчиків, призвела до того, що 57% мешканців задоволені місцями їхнього розташування (незадоволені цілком лише 3%). Так само майже 60% опитаних задоволені частотою вивезення твердих побутових відходів. Проте є низка проблем з вивезенням будівельних відходів – 47% опитаних незадоволені існуючою ситуацією.
Мешканці міста практично не знають про роботу громадських природоохоронних організацій – лише 3% респондентів чули про такі структури й називали (без редагування назв) “Всесвітню екологічну лігу“, “Державне управління середовищем“, “Людина-Екологія-Довкілля“ та Партію Зелених. 96% опитаних нічого не знають про виконання міських природоохоронних програм, а ті, які про них знають, то перерахували програму по водному господарству, волонтерські акції, програму “Охорона парків“, рух “За захист безпритульних тварин“.
Понад 78% респондентів вважають недостатнім рівень екологічної компетентності мешканців. Те саме (79%) має відношення і до рівня інформування мешканців через засоби масової інформації про стан довкілля у місті.
На думку мешканців міста під час розробки заходів майбутньої екологічної програми (розподіл коштів міського природоохоронного фонду) пріоритетними є заходи щодо охорони атмосферного повітря, покращання водопостачання і водовідведення (відповідно 17,5; 14 і 12,3%). Більше 10% природоохоронних коштів повинні використовуватися на створення нових зелених насаджень та відкриття міського муніципального притулку для тварин. Майже 10% повинно скеровуватися на розвиток системи роздільного сортування твердих побутових відходів. 7,4% – встановлення антишумових екранів, близько 5% – на проведення природоохоронних акцій та майже 6% – на забезпечення доступу громадськості до інформацій про стан довкілля в місті.
Загальний показник “екологічної комфортності“ проживання у м. Львові: 44% мешканців радше задоволені, незадоволених – 13%. Поняття комфортності респондентів включало стан прибирання вулиць, розташування парків тощо. Некомфортність базувалася на викидах стаціонарних джерел забруднення, якості водопостачання, акустичному забрудненню, поводженню з твердими побутовими відходами (частота вивезення), неприємний запах з каналізації.

 

Розділ 3. Стратегічні цілі екологічної політики у місті
та критерії вибору пріоритетів

3.1. Стратегічні цілі екологічної політики.
Відсутність консолідованої міської політики, спрямованої на збереження навколишнього середовища та раціональне використання природних ресурсів, зазвичай призводить до того, що вирішення екологічних проблем почасти відкладається на майбутнє, їх попередженню не приділяється належної уваги, що зумовлює їх загострення та збільшує антропо-екологічні ризики.
Екологічна політика на сучасному етапі повинна забезпечувати ефективні взаємозв’язки між ринковими та демократичними перетвореннями у суспільстві разом з обов’язковим реформуванням системи охорони та збереження довкілля, зорієнтованої на її децентралізацію та збільшення ролі місцевого врядування.
Основні положення екологічної політики повинні орієнтуватися на досягнення екологічно безпечного та комфортного для мешканців міста стану навколишнього природного середовища, забезпечення екологічно збалансованого природокористування, збереження біологічного та ландшафтного різноманіття. Такі стратегічні цілі визначають механізми та інструменти реалізації міської екологічної політики, які передбачають розвиток муніципальної системи управління у сфері навколишнього природного середовища, системи територіального планування, моніторинг навколишнього середовища; екологічний менеджмент; екологічну експертизу та аудит; економічні та фінансові інструменти забезпечення охорони навколишнього природного середовища та оптимізації природокористування; функціонування екологічної мережі, розвиток заповідної справи; контроль громадськості у сфері охорони навколишнього природного середовища; екологічне виховання, освіту і просвіту.
Вкрай необхідною є інтеграції екологічної складової у секторальні політики; екологізація моделей виробництва та споживання, розвитку партнерства та залучення зацікавлених сторін; удосконалення регіональної екологічної політики, активізація міжнародного співробітництва у галузі охорони довкілля, громадської оцінки екологічної політики.
Для досягнення цієї мети необхідно запровадити більш ефективні природоохоронні стратегії, забезпечити інвестиції у природоохоронну інфраструктуру, а також розвиток відповідних кадрового та інституційного потенціалів.
Такий підхід до визначення базових пріоритетів міської екологічної політики відповідатиме нормативним документам прийнятим на державному та обласному рівнях, зокрема Закону України “Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року“, розпорядженню Кабінету Міністрів України “Національний план дій з охорони навколишнього природного середовища України на період 2011-2015 роки“, Програмі охорони навколишнього природного середовища Львівської області на 2009-2012 роки. Окрім того, забезпечуватиме перший пріоритет Комплексної стратегії розвитку Львова на 2010-2025 рр. – “Місто, в якому комфортно жити, навчатись, працювати“ щодо запровадження високих стандартів якості життя мешканців через зменшення напруженості основних екологічних проблем та покращання стану довкілля.
Наміри Комплексної стратегії розвитку Львова істотно забезпечити розвинуту конкурентоздатну та інноваційну економіку за рахунок нових технології, стартапів (компанії, що займаються дослідженням перспективних ринків), розвитку аутсорсингу (професійна підтримка безперебійної робото здатності окремих систем і інфраструктури на основі тривалих контрактів) визначають пріоритети економічної політики. Світовий досвід економічного розвитку свідчить, що забезпечити конкурентоспроможність як окремих виробників, так і економіки в цілому неможливо без врахування екологічних наслідків запланованого економічного зростання та без обмежень, які грунтуються на ресурсних можливостях і природному потенціалі.
Екологічна політика міста повинна бути спрямована на формування такого нормативно-правового поля, управлінських і регуляторних важелів та системи контролю, які б обмежували надмірне використання природних ресурсів, унеможливлювали перевищення нормативних рівнів забруднення та гарантували екологічно безпечне довкілля для проживання мешканців та комфортне середовище для перебування гостей міста.
Існує прямий зв’язок між збільшенням економічної активності та зростанням рівнів забруднення компонентів довкілля. Уникнути цього можна лише за умови реалізації ефективної екологічної політики, яка базується на відповідних принципах і дієвих інструментах впровадження.
Принципи та інструменти екологічної політики повинні забезпечувати впровадження нових “екологічно дружніх“ технологій, зниження ресурсо- та енергоємності економіки, усунення причин забруднення замість ліквідації наслідків забруднення, встановлення реальної економічної відповідальності та відшкодування у повній мірі збитків, заподіяних навколишньому середовищу, впровадження соціальної відповідальності бізнесових структур та залучення широкого кола громадськості для прийняття екологічно виважених рішень.
Тобто, стратегія екологічної політики має базуватися на принципах:
1) рівноправності трьох складових розвитку (економічної, екологічної, соціальної), який вимагає переорієнтації на пріоритети сталого розвитку, врахування екологічних наслідків прийнятих економічних рішень;
2) інтеграції екологічної складової у комплексну стратегію міської політики – екологічні цілі повинні враховуватися на тому ж рівні, як економічні та соціальні цілі;
3) екологічної відповідальності – запровадження неухильної відповідальності за будь-які порушення екологічного законодавства;
4) попередження або запобігання, який передбачає аналіз і прогнозування екологічних ризиків, які базуються на результатах проведення державної екологічної експертизи та екологічного моніторингу;
5) “забруднювач та користувач платять повну ціну“, який вимагає від підприємств забруднювачів зменшити рівень негативного впливу на довкілля, забезпечує повну відповідальність забруднювача або користувача за прямий або опосередкований вплив його діяльності на компоненти довкілля;
6) міжгалузевого (секторального) партнерства та залучення до реалізації екологічної політики широкого кола зацікавлених сторін, оскільки лише завдяки залученню всіх секторів суспільства до вирішення проблем можна забезпечити реалізацію успішної екологічної політики.
Реалізація ефективної екологічної політики передбачає також використання нових інструментів:
1) посилення відповідальності забруднювачів: підвищення ставок платежів діючої системи нормативів збору за забруднення довкілля до рівня, який стимулює суб’єктів господарювання зменшувати обсяги забруднення;
2) зменшення непродуктивного використання енергетичних ресурсів за рахунок впровадження програми фінансового стимулювання зменшення енергоспоживання;
3) впровадження екологічно ефективного виробництва, стимулювання підприємств промислового та комунального секторів запроваджувати ресурсозберігаючі та енергоефективні технології, широке використання еколого-економічних інструментів, активне застосування екологічного управління, аудиту та сертифікації;
4) використання стратегічної екологічної оцінки для бізнес-планів і програм підприємств різних секторів економіки, зокрема сектору пасажирських перевезень, при складанні та оцінці заявок підприємств на отримання необхідних дозволів;
5) запровадження оцінки екологічних ризиків з метою забезпечення принципу запобігання забрудненню довкілля;
6) оптимізація стандартів якості довкілля за рахунок управління ризиками, зокрема їх попередження і визнаних міжнародних норм;
7) координація різних суб’єктів моніторингу якості компонентів довкілля як основи для прийняття управлінських рішень;
8) розвитку міжнародного співробітництва, залучення іноземних інвестицій, позитивного досвіду та найкращих практик у галузі реалізації ефективної природоохоронної політики міського середовища;
9) формування корпоративної екологічної відповідальності бізнесових структур за рахунок прийняття довготермінових зобов’язань компаній покращання якості життя працівників та їх сімей, включаючи якість довкілля.
Складність екологічної політики та потреби охорони довкілля вимагають також особливої уваги до регіональної специфіки м. Львова. Неможливо забезпечити належну розробку екологічних програм та їх реалізацію, без врахування природно-географічних, економічних та інших особливостей міського середовища. Вплив транспорту та промислових об’єктів на атмосферне повітря, замулення і забруднення поверхневих водойм, зменшення площі зелених насаджень, неналежне складування відходів – ці процеси вимагають негайного вжиття комплексу правових та організаційних заходів, оскільки вони мають тенденцію до загострення та розвитку кумулятивного ефекту. Такий стан справ не може і не повинен влаштовувати ні мешканців міста міста, ні суб’єкти влади. Саме тому розробка та реалізація екологічної політики спільно з інфраструктурним, економічним, соціальним та іншими напрямками розвитку міста Львова є пріоритетним завданням сьогодення.

3.2. Критерії вибору пріоритетів реалізації екологічної політики на 2012-2016 роки.
З огляду на те, що впродовж найближчих 5-и років місто буде обмежене у коштах для вирішення екологічних проблем, які формувалися впродовж десятиліть, коли основним пріоритетом були не комфортні умови мешканців, а розвиток промисловості, основними критеріями вибору екологічних пріоритетів, які потребують реалізації, були найбільш гострі екологічні проблеми, які погіршують екологічну безпеку і умови проживання міського населення та є реальними для вирішення за період 2012-2016 років.
Зважаючи на потребу забезпечення виконання основних програмних завдань екологічної політики держави загалом та Комплексної стратегії розвитку Львова зокрема, було враховано основні чинники погіршення стану компонентів довкілля, характерні для міста, а також проблеми, які не вдалося вирішити після реалізації заходів Комплексної місцевої екологічної програми “Львів 2000. Порядок денний на XXI сторіччя“ на період 2001-2010 рр.
На підставі аналізу складено рейтинг найбільш гострих екологічних проблем м. Львова у порядку першочерговості їх вирішення:
1) критичний стан системи водовідведення та функціонування каналізаційної мережі;
2) незадовільний стан поводження з твердими побутовими відходами (відтермінування закриття діючого сміттєзвалища та облаштування екологічно безпечного полігону твердих побутових відходів), формування стихійних сміттєзвалищ;
3) значний рівень забруднення атмосферного повітря, особливо у центральній частині міста за рахунок комунального та приватного автотранспорту;
4) зменшення площі зелених насаджень міста та їхній незадовільний фітосанітарний стан;
5) збільшення чисельності синантропних видів тварин, носіїв небезпечних захворювань людей;
6) низький рівень екологічної свідомості та культури;
7) активізація небезпечних морфо-динамічних процесів (карст, суффозія, зсуви).
При виборі критеріїв екологічної політики у м. Львові були враховані пріоритетні завдання стратегії державної екологічної політики, передбачені чинними нормативними документами: Законом України “Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року“, Національним планом дій з охорони навколишнього природного середовища на 2011-2015 роки, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 № 577-р.
Зокрема, при визначенні пріоритетів екологічної політики у м. Львові було враховано основні цілі Національного плану дій з охорони навколишнього природного середовища.
На забезпечення виконання цілі 1 “Підвищення рівня суспільної екологічної свідомості“ заплановано:
1) створення міського еколого-просвітницького центру на базі еколого-натуралістичного центру;
2) створення відділу “Дитячий зоопарк“ з розміщенням колекції тварин місцевої фауни на території парку “Снопківський“ на базі Львівського міського еколого-натуралістичного центру;
3) розміщення на сайті Львівської міської ради та у засобах масової інформації матеріалів про діяльність щодо охорони довкілля;
4) створення постійного громадського органу “Екологічний форум“.
На забезпечення виконання цілі 2 “Поліпшення екологічної ситуації та підвищення рівня екологічної безпеки“ заплановано:
У сфері охорони атмосферного повітря:
1) створення та відновлення захисних зелених смуг вздовж автомагістралей;
2) розроблення Програми встановлення протишумових споруд/екранів.
У сфері охорони водних ресурсів:
1) співфінансування Комплексної програми модернізації каналізаційного господарства м. Львова на 2012-2015 рр.;
2) модернізація системи очищення питної води з заміною використання хлору на гіпохлорит натрію;
3) очищення джерел, потоків, озер, розробка карт наявності на території міста існуючих і колишніх водних об’єктів.
У сфері охорони земель і грунтів, геологічного середовища:
1) розроблення великомасштабних карт розвитку небезпечних геологічних процесів та створення атласу їх поширення;
2) запровадження моніторингу карстових, суфозійних та ерозійних процесів на території міста;
3) укріплення ерозійно-небезпечних схилів.
У сфері поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами:
1) забезпечення зменшення об’єму захоронення твердих побутових відходів на 30% через будівництво сміттєсортувально-переробного комплексу;
2) розроблення проектної документації для облаштування полігону твердих побутових відходів для м. Львова;
3) розроблення концепції та запровадження системи складування і компостування опалого листя і деревних відходів;
4) розроблення системи поводження з відходами, які містять токсичні компоненти: ртуть-вмісні лампи, електричне та електронне обладнання, медичні відходи, хімічні реактиви тощо.
На забезпечення виконання цілі 4 “Інтеграція екологічної політики та удосконалення системи інтегрованого екологічного управління“ заплановано:
У транспортно-дорожній галузі:
1) розроблення Програми встановлення протишумових споруд/екранів.
На забезпечення виконання цілі 5 “Припинення втрат біологічного та ландшафтного різноманіття і формування екологічної мережі“ заплановано:
1) впровадження у навчальні програми середніх шкіл навчального посібника “Зелений пакет“, розробленого за сприяння Організації з безпеки та співробітництва в Європі;
2) розроблення схеми локальної екомережі м. Львова;
3) розширення мережі об’єктів ПЗФ міста та їх функціональна площинна інтеграція з врахуванням плану містобудівної системи “Великий Львів“;
4) матеріально-технічне забезпечення природоохоронної, еколого-освітньої, наукової та рекреаційної діяльності для пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення “Стрийський парк“.
На забезпечення виконання цілі 6 “Забезпечення екологічно збалансованого природокористування“ заплановано:
1) винесення меж парків та скверів у натуру (у т. ч. об’єктів ПЗФ); запровадження кадастру.
На забезпечення виконання цілі 7 “Удосконалення регіональної екологічної політики“ заплановано:
1) розроблення місцевого плану дій з охорони навколишнього природного середовища з залученням всіх зацікавлених сторін;
2) розроблення комплексної стратегії озеленення м. Львова та відновлення функціонування водних об’єктів;
3) видання поліграфічної продукції та проведення виставок книг, плакатів, буклетів, фоторобіт, квітникарства і виробів народної творчості екологічного спрямування.
Основними пріоритетами екологічної політики у м. Львові на період 2012-2016 років повинні бути реалізація заходів, які дозволять оптимізувати систему водовідведення та усунення неприємного запаху, облаштування екологічно-безпечного полігону твердихпобутових відходів, зменшення забруднення атмосферного повітря пересувними джерелами, збільшення площ зелених насаджень разом з покращанням їх фітосанітарного стану та естетичної привабливості, зменшення кількості безпритульних та синантропних тварин, формування екологічного світогляду мешканців, “паспортизація“ осередків активізації небезпечних морфо-динамічних процесів та розроблення заходів щодо їх попередження.

Розділ 4. Мета, пріоритети та основні завдання Програми

На підставі вищезначених принципів екологічної політики, аналізу основних екологічних проблем та Комплексної стратегії розвитку Львова було сформульовано базову мету екологічної політики.
Метою екологічної політики міста є стабілізація та поліпшення стану навколишнього середовища на території міста шляхом формування та реалізації екологічної стратегії як інтегрованого напрямку гармонійного поєднання соціально-економічного розвитку та забезпечення комфортних умов для проживання та відпочинку.
Пріоритети міської екологічної політики на 2012-2016 роки:
1) оптимізація системи водовідведення та усунення неприємного запаху;
2) облаштування екологічно-безпечного полігону твердих побутових відходів;
3) зменшення забруднення атмосферного повітря від пересувних джерел;
4) збільшення площ зелених насаджень разом з покращанням їх фітосанітарного стану та естетичної привабливості, розбудова екологічної мережі міста; зменшення кількості безпритульних та синантропних видів тварин;
5) покращання стану існуючих відкритих водойм міста;
6) формування екологічного світогляду мешканців;
7) “паспортизація“ осередків активізації небезпечних морфо-динамічних процесів та розроблення заходів щодо їх попередження.
Враховуючи сучасну екологічну ситуацію та стан основних компонентів довкілля у м. Львові, першочерговими завданнями для реалізації основних пріоритетів екологічної політики повинні бути:
1) завершення каналізування території міста, інвентаризації очисних споруд промислових підприємств та розгляд можливості запровадження змішаного типу водовідведення (розділення промислових, дощових та комунальних стоків);
2) оптимізація системи накопичення, транспортування, зберігання та утилізації відходів промислових і побутових відходів шляхом виділення нової ділянки для облаштування полігону та збільшення частки відходів, які утилізуються за рахунок будівництва сміттєпереробного заводу, запровадження системи компостування органічних відходів;
3) зменшення забруднення атмосферного повітря:
- комунальним автотранспортом за рахунок збільшення пасажирських перевезень екологічно чистими видами електротранспорту та оптимізації руху транспорту;
- приватним автотранспортом за рахунок створення умов для функціонування велосипедної мережі та супровідної інфраструктури та пропагування здорового способу життя;
- зменшення загального енергоспоживання міста за рахунок виконання програми енергозбереження та збільшення частки альтернативних джерел енергії;
4) збільшення кількості зелених насаджень та покращення їх естетичної привабливості, створення єдиної системи управління комплексною зеленою зоною міста для забезпечення збільшення її біотичного і ландшафтного різноманіття;
5) розроблення та впровадження дієвих заходів регулювання чисельності синантропних видів, носіїв небезпечних захворювань, а також розширення мережі гуманних способів утримання та зменшення кількості безпритульних тварин;
6) підвищення рівня екологічної освіти, виховання та формування екологічного світогляду мешканців за рахунок створення і координації роботи мережі регіональних екологічно-просвітницьких центрів на базі закладів освіти, неурядових природоохоронних організацій, розроблення та запровадження програми фінансування проектів громадських екологічних організацій з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища;
7) інвентаризація осередків активізації небезпечних морфо-динамічних процесів, особливо карстових, організація спостережень за їх поширенням, встановлення масштабів хімічного та мікробіологічного забруднення грунтів міста та розроблення заходів щодо їх санації;
8) вдосконалення системи інтегрованого екологічного управління та збільшення ефективності використання коштів на вирішення екологічних проблем на підставі комплексного аналізу даних екологічного моніторингу, а також через розроблення та впровадження системи критеріїв для визначення першочерговості реалізації і фінансування природоохоронних заходів.
З метою ефективного використання коштів обласного та Державного фонду охорони навколишнього природного середовища було проаналізовано перелік обласних природоохоронних програм, термін дії яких збігається з терміном дії Комплексної екологічної програми на 2012-2016 роки для міста Львова та заходів, які плануються до виконання у рамках цих програм. Зокрема, було враховано заходи обласних програм, які спрямовані на сповільнення деградації довкілля, стабілізацію та покращання екологічної ситуації у м. Львові, забезпечення комфортних умов проживання мешканців міста:
– Регіональна програма формування екологічної мережі Львівської області, затверджена рішенням Львівської обласної ради від 13.06.2007 № 340 та Регіональна програма розвитку заповідної справи у Львівській області на 2009-2020 роки, затверджена рішенням Львівської обласної ради від 02.12.2008 № 765 – збільшення площ зелених насаджень м. Львова, розбудова екологічної мережі міста;
– Обласна програма поводження з твердими побутовими відходами на період 2006-2015 роки, затверджена рішенням Львівської обласної ради від 12.06.2007 № 310 – облаштування екологічно безпечного полігону твердих побутових відходів для м. Львова;
– Регіональна програма екологічної освіти та виховання Львівщини на 2010-2014 роки, прийнята розпорядженням голови Львівської обласної державної адміністрації від 15.02.2010 № 108/0/5-10 – формування екологічного світогляду, покращання екологічної поінформованості мешканців м. Львова;
– Обласна програма скорочення викидів парникових газів у Львівській області на 2009-2012 роки, прийнята розпорядженням голови Львівської обласної державної адміністрації від 18.02.2010 № 125/0/5-10, та Програма скорочення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами підприємств-забруднювачів Львівської області на 2009-2017 роки, прийнята розпорядженням голови Львівської обласної державної адміністрації від 26.11.2009 № 1269/0/5-09 – зменшення забруднення атмосферного повітря від пересувних джерел у м. Львові.

Розділ 5. Механізми забезпечення та реалізації Програми

Передовсім для чіткої та послідовної реалізації завдань охорони довкілля необхідно затвердити стратегію екологічної політики м. Львова через розроблення Місцевого плану дій з охорони навколишнього природного середовища на період до 2020 року, що відповідає цілі 7 “Удосконалення регіональної екологічної політики“ Національного плану дій з охорони навколишнього природного середовища на 2011-2015 роки, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 № 577-р.
У процесі реалізації Програми передбачається розпочати виконання заходів, спрямованих на досягнення збалансованості між соціально-економічними потребами і завданнями у сфері збереження навколишнього середовища з врахуванням довготермінових перспектив розвитку міста, інтеграція екологічної відповідальності і розвиток партнерства між секторами, послідовним практичним впровадженням принципів сталого розвитку, необхідності докорінної зміни структури споживання, збереження, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки.
Оскільки дана екологічна програма спрямована на короткотермінову перспективу (п’ятирічний період), то вона повинна забезпечити стабілізацію екологічної ситуації; призупинення темпів збільшення антропогенного навантаження на навколишнє природне середовище; активізацію процесу екологізації галузей промисловості, формування передумов для підвищення комфортності життя населення; підготовку основ переходу до європейських стандартів екологічної безпеки; розробку необхідних для цього місцевих нормативно-правових актів; підвищення екологічної свідомості та громадської активності у сфері охорони навколишнього середовища.
З огляду на це основними засобами забезпечення виконання програми має бути комплексне поєднання організаційних, управлінських та економічних механізмів, які базуватимуться на наукових засадах та можливостях міжнародної співпраці.

5.1. Організаційні механізми:
1) узгодження завдань економічного розвитку та екологічної безпеки, підвищення комфортності життя мешканців;
2) поєднання адміністративних та економічних методів управління природоохоронною діяльністю для забезпечення екологічної безпеки мешканців;
3) удосконалення механізму залучення позабюджетних джерел фінансування до реалізації природоохоронних заходів і програм;
4) встановлення і нормативне закріплення взаємної відповідальності міської влади, обласної адміністрації і державних природоохоронних органів за стан довкілля і природних ресурсів у місті, розробки і реалізації спільних заходів з охорони довкілля;
5) інтеграція зусиль органів місцевого самоврядування і суб’єктів господарювання на максимально повне врахування економічних, екологічних, соціальних, медичних і демографічних аспектів сталого розвитку міста;
6) розробка та впровадження нових механізмів міської екологічної політики (включаючи нормативну і правову базу, економічні та фінансові механізми, систему державного екологічного моніторингу і контролю, екологічну експертизу);
7) поширення екологічної інформації та забезпечення участі громадян у прийнятті рішень, що стосуються збереження та охорони довкілля;
8) безперервна екологічна освіта, спрямована на формування екологічного світогляду ексцентричного типу – системи уявлень про гармонійний розвиток людини та природи як елементів єдиної системи.

5.2. Управлінські механізми:
1) впровадження економічного механізму природокористування;
2) здійснення державного контролю за дотриманням природоохоронного законодавства;
3) проведення державної екологічної експертизи;
4) проведення локального та об’єктного екологічного моніторингу;
5) регулярне періодичне інформування населення, зацікавлених підприємств та організацій про стан довкілля.

5.3. Економічні механізми.
Фінансування заходів Програми передбачається з таких джерел:
1) міський бюджет;
2) міський фонд охорони навколишнього природного середовища;
3) кошти підприємств;
4) інші кошти (державний бюджет; природоохоронний фонд у складі обласного бюджету; резервний фонд Кабінету Міністрів України);
5) залучені кошти (кошти міжнародних фондів і спонсорських організацій, зарубіжні та внутрішні інвестиції, кредити, у т. ч. пільгові).
Суть економічного механізму визначається не лише платежами за забруднення компонентів довкілля, але й тим, як ці економічні важелі взаємопов’язані в єдину систему міського управління природокористуванням.
Для забезпечення надходження коштів для здійснення природоохоронних заходів пріоритетне значення повинно надаватися розвиткові економічного механізму природокористування.
Головними складовими елементами економічного механізму природокористування мають бути:
1) плата за спеціальне використання природних ресурсів;
2) плата за забруднення довкілля та інші види шкідливого впливу на довкілля;
3) підтримка становлення і розвитку екоіндустрії;
4) стимулювання впровадження екологічно чистих технологій;
5) створення фінансової зацікавленості у впровадженні заходів з охорони компонентів довкілля (преференції у наданні земельних ресурсів тощо).
Довготерміновим завданням є перехід до переважного фінансування профілактичних заходів, скерованих на попередження забруднення довкілля, забезпечення переходу до європейських екологічно безпечних норм і стандартів, до інтегративного просторового планування, впровадження фінансових механізмів стимулювання екологічно орієнтованих структурних змін; застосування добровільних угод про партнерство між представниками органів влади, бізнесу та громадських організацій. Суб’єкти господарювання повинні усвідомити, що екологічна реконструкція підприємств не тільки необхідна, але і вигідна.
Необхідно започаткувати систему екологічного страхування, що передбачає відповідальність підприємств за заподіяні збитки третім особам, а також страхування збитків від аварійного техногенного забруднення довкілля.


5.4. Наукове забезпечення.
Дослідження екологічного спрямування для міста Львова виконують Львівський національний університет імені Івана Франка, Національний лісотехнічний університет України, Національний університет “Львівська політехніка“, Львівський медичний університет ім. Данила Галицького, Державний природознавчий музей НАН України, Інститут екології Карпат НАН України, Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Інститут регіональних досліджень НАН України і галузеві науково-дослідні інститути.
З метою систематизації та ефективного використання наукового потенціалу міста виконавчому комітету Львівської міської ради потрібно укласти нову угоду про співробітництво з Західним науковим центром НАН України та Міністерством освіти і науки України.
Реалізація Програми потребує проведення наукових робіт щодо:
1) збереження ландшафтного та біологічного біорізноманіття як елементів екологічної мережі;
2) впливу якості окремих компонентів довкілля на стан здоров’я мешканців;
3) прогнозування активізації небезпечних морфо-динамічних процесів та інженерний захист території;
4) розробки, стимулювання і впровадження нових галузевих стандартів на граничні допустимі викиди і скиди забруднювальних речовин;
5) розробки та реалізації проектів, які забезпечують зменшення об’ємів стічних вод і газопилевикидів, мінімізації надходження у довкілля токсичних сполу, впровадження оборотних систем промислового водоспоживання;
6) широкого впровадження екологічно безпечних маловідходних вітчизняних технологій, що відповідають світовому рівневі; опрацювання нових технологій ресурсозбереження і поведінки з промисловими та побутовими відходами.

5.5. Співпраця на міжнародному рівні.
Для забезпечення успішної реалізації Програми необхідно продовжувати співпрацю як на міжнародному, так і на локальному рівні, активізувати участь міської влади у реалізації проектів спільно з іншими міжнародними та місцевими організаціями, вести постійний пошук додаткових фінансових, матеріально-технічних та інших ресурсів для виконання Програми. Необхідно продовжувати вже існуючу плідну співпрацю і проекти, а також розвивати нові контакти та ініціативи.
Надзвичайно важливим є включення Львова до проектів, які фінансуються через Державне агентство з інвестицій та управління національними проектами України у рамках пріоритету “Нова якість життя“ (програма “Чисте місто“). Цей проект передбачає спорудження сучасних комплексів з переробки твердих побутових відходів, до якого найближчим часом повинні долучитися 5 міст України.
Реалізація заходів Програми передбачає налагодження співпраці з міжнародними природоохоронними організаціям, які надають фінансову підтримку програмам, що спрямовані на захист довкілля та соціальний добробут на місцевому рівні.

Зокрема, це програми:
1) Європейського Союзу “Співпраця та діалог у сфері міського розвитку ІСКЮАО“ (підпрограма “Сталий міський розвиток“); “Європейський інструмент сусідства і партнерства“ (Польща-Білорусь-Україна 2007-2013);
2) Агентства США з міжнародного розвитку у рамках проекту “Реформа міського теплозабезпечення в Україні“;
3) Швейцарської агенції з розвитку та співробітництва в Україні;
4) Асоціації муніципалітетів “Кліматичний Альянс“ (Німеччина);
5) Федерації канадських муніципалітетів у рамках проекту “Місцевий економічний розвиток міст України“;
6) Німецького товариства міжнародної співпраці;
7) Департаменту міжнародного розвитку уряду Сполученого Королівства Великої Британії, який через Британську раду в Україні і компанію “Деймс енд Мур“ фінансує Програму малих екологічних грантів;
8) Ініціативного центру сприяння активності та розвитку громадського почину “Єднання“;
9) Американської незалежної неприбуткової організації “Інститут сталих спільнот“;
10) Міжнародної ради муніципальних екологічних ініціатив;
11) Інституту міжнародної освіти (США) і Регіонального екологічного центру для Центральної і Східної Європи (Угорщина);
12) Міністерства закордонних справ Польщі у рамках програми польської співпраці стосовно розвитку тощо.
Для ефективної співпраці на локальному рівні необхідно створити прозорі умови співпраці, а також розвивати механізм, який складається з таких основних елементів:
1) виявлення сторін, зацікавлених в участі у реалізації Програми;
2) інформування зацікавлених сторін (підприємств, установ, організацій) про хід реалізації Програми та можливості участі у виконанні Програми;
3) стимулювання та створення конкурсних засад для виконання окремих заходів, передбачених Програмою.

5.6. Суб’єктами Програми є:
1) виконавчі органи Львівської міської ради (на які законом покладаються обов’язки щодо збереження якості міського довкілля), які у рамках, встановлених законодавством, та під контролем відповідних служб розробляють і здійснюють конкретні заходи щодо окреслених у цій Програмі пріоритетів, базуючись на природних, економічних і соціальних умовах території міста;
2) уповноважені органи та структурні підрозділи природоохоронних служб, які виконують інспекторські і моніторингові функції;
3) підприємства, які є платниками за забруднення довкілля;
4) наукові та науково-дослідні установи, навчальні заклади екологічного профілю;
5) громадські природоохоронні організації.

 

5.7. Організація управління Програмою.
Для організації управління Програмою необхідно створити організаційні структури та законодавчо-нормативно легітимізувати їх права і повноваження. Процес управління Програмою складається з таких етапів:
Для забезпечення ефективного управління реалізацією заходів Програми, що належить до компетенції органів місцевого самоврядування, утворюється спеціальний колегіальний орган – Надзірна рада, персональний склад якої підбирається на основі високого професіоналізму та знань екологічних проблем міста.
До складу Надзірної ради запрошуються представники економічних, комунальних та інших департаментів міста, Державного управління екології та природних ресурсів у Львівській області, провідні вчені, представники громадських і неурядових природоохоронних організацій.
Основні функції Надзірної ради полягають у:
1) сприянні фінансового забезпечення заходів реалізації Програми;
2) контролі за виконанням заходів Програми;
3) сприянні в організації екологічного моніторингу;
4) внесенні необхідних змін і доповнень до Програми;
5) погодженні перспективних та поточних завдань (розробка щорічних планів природоохоронних заходів та екологічних дій);
6) забезпеченні взаємодії підприємств, установ та організацій міста з місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування;
7) забезпеченні належного інформування громадськості про прийняття рішень, що стосуються стану довкілля у місті.
Рішення Надзірної ради, прийняті у межах її компетенції, мають рекомендаційний характер та є підставою для прийняття рішень Львівської міської ради.
Щорічно, починаючи з 2013 року, проводиться аналіз виконання заходів Програми, про результати якого повідомляються органи виконавчої влади та громадськість міста. Засідання Надзірної ради проводяться не рідше 1 разу на півроку.
До заходів Програми також включено частину нереалізованих заходів Комплексної місцевої екологічної програми “Львів 2000. Порядок денний на XXI сторіччя“ на період 2001-2010 рр.
Програма розроблялася з врахуванням тенденцій геополітичного, макроекономічного, соціального і науково-технічного потенціалу міста. Тому необхідно забезпечити постійний моніторинг реалізації Програми та періодичне уточнення передбачених нею обсягів і термінів виконання робіт з врахуванням динаміки цін на природні ресурси, вартості природоохоронних програм та інших факторів.
 

Завантажити розділ 6

Розділ 7. Очікувані результати реалізації Програми

Завдяки реалізації Програми буде:
1. Зменшено забруднення атмосферного повітря за рахунок зменшення обсягів викидів загальнопоширених забруднюючих речовин пересувними джерелами на 15% (на 6,7 тис. т) відповідно до базового рівня 2010 року за рахунок збільшення пасажирських перевезень екологічно-чистими видами електротранспорту, запровадження функціонування нової транспортної мережі, встановлення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах до стандартів Євро-4 та Євро-5.
2. Забезпечено запобігання порушенням санітарно-гігієнічних вимог до якості повітря у місті та посилення екологічного контролю за якістю повітря (відповідно до врахування вимог Директиви Ради ЄС 2008/50/EC “Про природну якість повітря та чисте повітря для Європи“) за рахунок забезпечення функціонування пересувної лабораторії КП “Адміністративно-технічне управління“ зменшено акустичне забруднення у зоні впливу основних автомагістралей та залізничного транспорту за рахунок розроблення Програми встановлення протишумових споруд/екранів до 2013 року та часткової її реалізації до 2016 року.
3. Забезпечено покращання якості поверхневих вод та зменшення її забруднення сполуками, які періодично перевищують ГДК (аміак, залізо і завислі речовини) внаслідок розроблення Програми утримання природних водойм міста та їх благоустрою, впровадження інтегрованого управління поверхневими водами, реалізації заходів Комплексної програми модернізації каналізаційного господарства м. Львова на 2012-2015 рр.
4. Зменшено об’єм захоронення твердих побутових відходів на 30% від рівня 2010 року (на 504 млн. т) через будівництво сміттєсортувально-переробного комплексу, а також розроблення концепції та запровадження системи складування та компостування органічних відходів, опалого листя та деревних відходів.
5. Забезпечено захоронення не менш як 70 % побутових відходів міста на спеціалізованому та екологічно безпечному полігоні до 2016 року після розроблення та затвердження проектної документації для облаштування полігону твердих побутових відходів до 2013 року.
6. Запроваджено систематичне інформування про діяльність органів виконавчої влади у сфері охорони навколишнього природного середовища через офіційний сайт Львівської міської ради з розміщенням геопрострової екологічної карти м. Львова.
7. Забезпечено до 2015 року повного врахування природоохоронних вимог у процесі відведення земель для розміщення об’єктів промисловості, будівництва, енергетики, транспорту і зв’язку та під час вирішення питань щодо вилучення (викупу), надання, зміни цільового призначення земельних ділянок за рахунок проведення інвентаризації зелених насаджень, винесення меж парків та скверів в натуру (у т. ч. об’єктів ПЗФ), запровадження кадастру. У разі створення регіонального ландшафтного парку “Львівський“ та 2-х ландшафтних заказників “Білогорська долина“, “Долина р. Полтва“ загальною площею 3400 га територія ПЗФ зеленої зони м. Львова збільшиться на 58%.

8. Створено умови для розширення екологічного світогляду та підвищення екологічної свідомості мешканців міста за рахунок облаштування міського еколого-просвітницького центру на базі еколого-натуралістичного центру та відділу “Дитячий зоопарк“ з розміщеннями колекції тварин місцевої фауни на території парку “Снопківський“.

 

 

Секретар ради В. Павлюк


Віза:

В. о. начальника управління
екології та благоустрою А. Галушка