Петро Адамик: «Доля виборів вирішиться у двох областях – Дніпропетровській та Херсонській»
Інтерв’ю

Фракція громадянської партії "Пора" у Львівській міській раді - чи не найреволюційніша. Серед її здобутків - призупинення приватизації за безцінь партійних офісів у Львові (свій офіс "пористи" придбали на загальних підставах). Вони ж були практично єдиними з політичних сил, хто проводив систематичну роботу та підтримував акції протесту жителів прикордонної зони щодо пришвидшення підписання Угоди про малий Прикордонний рух між Україною та Польщею.

 

Голова фракції ГП "Пора" у Львівській міській раді Петро Адамик - людина неординарна. Відомий у Львові політичний діяч, бізнесмен, він "зробив себе сам": працював із 14 років, спробував себе у багатьох робітничих професіях. У 1990-х роках Петро Адамик відкрив у Львові один з перших пунктів обміну валюти. Як бізнесмен сповідує правило: ринок сам все врегулює. Про політику, розвиток Львова у перспективі проведення Євро-2042з лідером міських "пористів" спілкувалася кореспондент "Леополіса".

- Пане Петре, не за горами - президентські вибори. Як оцінюєте ситуацію в Україні напередодні цієї знаменної події? Кого з кандидатів підтримає у перегонах "Пора"?

- Якщо дивитись об'єктивно, то практично вся Східна Україна голосуватиме, як скажуть її лідери. Ця частина країни підтримуватиме Віктора Януковича. Реально вибір робитиме Західна Україна серед п'яти кандидатів - Тимошенко, Яценюк, Тягнибок, Ющенко, Янукович. Але доля виборів вирішиться в Дніпропетровській та Херсонській областях, бо там електоральне ядро керуватиметься лише власними симпатіями, а не нав'язуваннями політтехнологів. У цих областях люди визначатимуться в останній момент, і це буде вирішальним на виборах.
"Пора" на цих виборах не підтримуватиме жодного із кандидатів. Ми працюємо на те, щоб кампанія пройшла чесно - це наша основна мета щодо цьогорічних президентських виборів. Я особисто у першому турі голосуватиму за Віктора Ющенка, бо це єдина людина; яка мислить стратегічно і є дійсно проукраїнським Президентом. Хочеться думати, що українці не потраплять під вплив політтехнологів і підтримають чинного Президента. Втім, з огляду на ситуацію в державі, найреальніший прогноз такий, що у другому турі обиратимемо між Януковичем і Тимошенко. І невідомо, як розвиватиметься ситуація, коли буде оголошено переможця виборів, бо, на мою думку, жоден з цих політиків добровільно не визнає перемоги іншого.

- Ви прогнозуєте другий Майдан?

- Спроби організувати другий Майдан можуть бути, але люди настільки розчарувались після 2004 року, що важко уявити, які загрози їх знову примусять поїхати до Києва відстоювати інтереси тих самих лідерів. Суспільство змінилося. Єдина загроза, яка змусить вийти на Майдан, - втрата державності. І наслідок цього протесту - повна зміна всієї нинішньої еліти.

- А якщо переможець запропонує переможеному посаду прем'єр-міністра?

- Як на мене, меншим злом для країни буде розклад, при якому Віктор Янукович стане президентом і запропонує посаду прем'єр-міністра Арсенію Яценюкові. Це буде більш-менш оптимальний варіант для українського суспільства. Янукович має шанс у другому турі виграти вибори з відривом понад 10%, бо йому віддасть свої голоси значна частина електорату Яценюка. Така розстановка сил на цьому етапі - шанс врятувати країну.

- Яку ж роль відводите Юлії Тимошенко? Вічної опозиціонерки?

- Тимошенко сама себе переросла. Якщо говорити про так званий проукраїнський вектор у зовнішній політиці, то це ще питання, хто більш проукраїнський політик - Тимошенко чи Янукович. Жоден із олігархів, який є в Партії регіонів, не захоче мати такого "державного капіталізму", як у Росії, а до цього може прийти Тимошенко. Наші олігархи вже відвикли від контролю держави, який є в Росії, і ніхто з них не захоче бути у ролі Дери-паски, Ходорковського чи навіть Абрамовича. Тимошенко у цьому випадку може бути більш проросійським політиком.

- Не боїтеся, що в разі перемоги Януковича донецькі нав'язуватимуть. Галичині свої правила гри? Чи не розгортатиметься донецький сценарій олігархізації у всій Україні?

- Якби Янукович став 2004 року президентом - так би було. Зараз українці - вже зовсім інші, ментальність дещо змінилась, зокрема і на сході. До речі, один із найактивніших осередків "Пори" - у Луганську. Людей вже на коліна не поставлять. Чотири роки після революції не минули даремно. Якщо хочете, помаранчеві поголубіли, біло-блакитні стали більш помаранчевими. Перестаньте ділити Україну на Західну і Східну.

- Повернімося на нашу, львівську землю... У нас рано чи пізно будуть вибори міського голови. Чи плануєте взяти у них участь?

- Ні. Скільки б мене не підштовхували до цього кроку, завжди кажу, що хочу мати вільний час для своїх дітей. На посаді міського голови треба 24 години віддавати роботі. Господарка Львова у такому стані, що мер просто не може відпочивати жодної хвилини. Вважаю, що можу бути корисним місту на своїй ділянці роботи. Завжди готовий допомогти і особисто, і від нашої політичної сили чинному чи новому мерові.

- Тоді кого ви особисто і ваша політична сила підтримаєте у боротьбі за посаду міського голови?

- Справжні гравці у цих перегонах -„важковаговики. Це, безперечно, нинішній ,міський голова Андрій Садовий і народний депутат Петро Писарчук.   
    
- Все ближче до 30 листопада, коли УЄФА визначить українські міста, які прийматимуть Євро-2012, Чи відбудеться це спортивне свято у Львові?

- Без сумніву! і міська, і обласна влада роблять для цього все можливе. Ми розуміємо, звідки надходитимуть кошти на основні об'єкти - стадіон, аеропорт. Кабмін ухвалив відповідні рішення. Треба зрозуміти, що ми живемо в унікальний час. Львів має шанс зробити поступ у розвитку на 10-15 років вперед. Пришвидшений розвиток туристичної та спортивної інфраструктури, будівництво готелів, ремонт доріг, спорудження нового терміналу Львівського аеропорту - все це було б неможливим без чемпіонату.

- Пане Петре, ви раніше казали, що пішли в політику, аби захистити свій бізнес. Зараз він добре захищений. Що вас продовжує тримати у політиці?

- Бажання змінювати місто на краще, працювати в гідній команді, встановлювати чесні правила гри для підприємців. Для мене важлива конструктивна робота на розвиток міста. Бізнесмени повинні мати можливість і бажання реінвестувати свої прибутки у Львів, а не вивозити їх за кордон. Ситуація парадоксальна, до нас приходять інвестори, а ми практично під лупою розглядаємо їхні пропозиції, як наслідок, ніхто не має бажання співпрацювати. А був момент, коли до Львова просто ринули бізнесмени з усього світу. Ніхто не підтримував їх зацікавленості. Важко сказати, скільки надзвичайно важливих проектів не реалізували. Це стосується і Грибовицького сміттєзвалища, і досі не збудованого сміттєпереробного заводу, надання в концесію комунального підприємства "Львівтеплоенерго". Щодо останнього, то компанія, яка хотіла працювати у Львові, зараз реалізовує проекти у Будапешті та Парижі, причому вони виконують умову місцевої влади не підвищувати тарифи.

- У Львівській обласній раді планують спорювати широку коаліцію. Як ситуація розвиватиметься у міській раді?

- У міськраді завжди була широка коаліція. Львівська міська рада відзначалась і відзначається продуктивністю. Щоправда, конструктиву буде дедалі менше - дехто з колег відчув подих виборів і відповідно поводиться. Але у міськраді завжди знайдеться більшість, яка розумів: одномоментні політичні вигоди набагато менше важливі, ніж стратегічні речі, які ми повинні вирішувати як депутати, від яких залежить життя міста. Наприклад, у Верховній Раді є таке явище, як політичні ревнощі. Коли хороший законопроект пропонує, скажімо, Партія регіонів, то за нього не проголосує БЮТ, і навпаки. А коли Мірошниченко і Портнов напишуть його разом, він має шанс бути підтриманим усією Верховною Радою. Коли політичні сили відмовляються від свого авторства і об'єднуються, це добре для України. Не важливо, чия це ідея, головне, аби рішення приймали на користь країни і громади.

Іванка Тростянець
Високий Замок  08-14.10.09  №182(4076)