Андрій Хміляр: Знайти спонсорів для впорядкування парків майже неможливо
Інтерв’ю

Андрій Хміляр, член постійної депутатської комісії з питань екології, благоустрою та охорони навколишнього природного середовища, член фракції БЮТ у Львівській міській раді.

– Пане Андрію, розкажіть, будь ласка, про пріоритетні напрямки роботи вашої комісії цього року.
 
– Основна робота скерована на парки, яких у Львові є 24. Проблема в тому, що вони всі мають затверджені міською радою межі, але Державні акти мають тільки 2 з них. Цього року ми хочемо виробити технічну документацію для отримання Державних Актів хоча б ще на 6-8 парків, щоб вони стали господарями своїх територій.

Минулий рік за розпорядженням Андрія Садового був проголошений Роком парків, але через те, що нічого суттєвого не вдалося зробити, цього року ми плануємо набагато більше.

По-друге, нас хвилює підтримання в парках краси, яка повинна там бути – доріжки, лавочки, освітлення... У парку треба відпочивати, а у нас є такі захаращені місця, що то просто мука, а не відпочинок.

Є у нас третя насущна проблема. Ми єдина депутатська комісія, яка бореться з незаконним захопленням земельних ділянок.

Це відома справа з 15 заправками, в якій ми перемогли завдяки Вірі Лясковській і Тетяні Крушельницькій. Так само це і тема Брюховицьких лісів, в яких рейдери захопили не декілька соток, а гектари лісів. Хочу, щоб ми могли і надалі відстоювати наші ліси для громадян міста, для дітей.

– Що Ви можете розказати про самовільні забудови у львівських парках?

– Самовільно захопити парк можна тільки незаконно. Були такі випадки на Погулянці, наприклад, коли наші недобросовісні громадяни спочатку побудували, а потім намагалися узаконити.
 
Іноді виходить заборонити і на тому зупинити процес, а іноді не виходить. Наприклад, у Личаківському парку люди позахоплювали землю і вже побудували там будинки, а їх не будеш зносити. Проте їм земельна ділянка не надалась у державну власність, тільки в оренду. Але ті кошти, що сплачуються за оренду землі в міський бюджет є копійчаними...

Для того, щоб таких ситуацій із землями парків не виникало, повинні бути Державні акти. Виходить парадоксально: межі парків майже всі затверджені на сесії міської ради, а державних актів досі немає.

– Як ви співпрацюєте із закладами громадського харчування, які розташовані на територіях парків?

– Найбільше ресторанів і кав’ярень у Стрийському парку, колись там був і кінотеатр, який викупили і розібрали.

Майже всі приміщення, які розташовані у парках є приватними. Межі, які були затверджені давно, більше не розширюються. Нові побудови робити ми не дозволяємо. Відкривати літні майданчики – також, дитячі – будь ласка. Але для цього треба прийти на комісію, показати нам план, графіку, як все буде виглядати, тому що часто буває так, що для дитячого майданчика можуть вирубати пів парку цінних дерев. У всіх парках, в яких є кав’ярні, вони розташовані у старих існуючих будівлях, нових немає.

Всі угоди оренди землі з підприємцями заключають через нашу комісію. І перше і найважливіше питання – збереження навколишнього середовища парку. Але, хоч підприємці і слідкують за територією, люди, які виходять із закладів громадського харчування, можуть наробити біди у парках. Тому бажано, щоб в самих парках не було таких закладів.

Як ви знаєте, у Стрийському парку власник закладу громадського харчування спорудив великий паркан, загородив територію, що було самовільним будівництвом. Ми виїхали туди з телебаченням і знесли паркан. За цим треба слідкувати, але багато підприємців самі все нищать. От і спробуйте мати з ними справу. Як з ними домовлятися, якщо вони самовільно захоплюють по пів гектара землі?

– Цього року багато коштів виділено на очищення водойм Львова. Як цей процес буде контролюватися і якою буде профілактика подальших забруднень?

– Майже в кожному парку є водойма. На їх очищення дійсно виділені кошти і всі роботи будуть проведені. Дирекція парків проводила тендери на ці роботи. Після їх проведення будуть складені акти здачі роботи, а пізніше наша профільна комісія буде виїжджати на місце і перевіряти кожну водойму – як проведена робота, як використані кошти. Окрім очистки водойм також планується обробка берегів, які сунуться, проведення дренажних труб, очищення і відновлення джерел... Тобто на кожен парк розписаний певний комплекс робіт. У вересні ми оглянемо всі парки і тільки тоді акти виконаних робіт будуть підписані з організаціями, інакше вони не отримають свої кошти.

– Як в подальшому уникнути забруднень?

– Сьогодні значно більше людей приходить відпочивати в парки, ніж це було раніше. А культури відпочинку так досі і немає. Відпочиваючі, навіть не палячи вогню, з малими дітьми, збирають своє сміття в пакет і лишають, тому що їм лінь пройтися сто метрів до смітника. Як з цим боротися?

– Може потрібно встановити більше смітників?

– Це парк і не можна з нього зробити суцільний смітник. Є спеціально відведені місця, але люди не хочуть до них пройтися. Робота з очищення проводиться майже у всіх парках, там є дирекція, робочі, які цим займаються, але у вихідні дні дуже багато львів’ян приходять у парки, після них потрібно проводити „велику очисну роботу”.

– Розкажіть, будь ласка, про якість робіт, які проводять підрядники. Чи задоволена ними комісія? Чи є якісь проблеми і чи враховуються вони при проведенні наступних тендерів?

– Враховуються. Ті підрядники, які виграють тендери і проводять роботи, не всі лишаються на наступний рік. Наприклад, цього року з минулого лишилося тільки два підрядники. Багато робіт проводиться незадовільно, тому що люди виставляють свої пропозиції на конкурс не знаючи специфіки роботи. У парках потрібно мати відповідну техніку – машини з вишками тощо.

Цього року майже всі підрядники нові і якість виконаної роботи ми будемо перевіряти восени. Поки що ми нікого з них не змінили. А там подивимось.

– Яку відповідальність несе підрядник за неякісно виконані роботи?

– Минулого року було не підписано 3 акти прийому робіт – виконана підрядником робота не була оплачена. Два підрядника довиконували роботи і акти таки були підписані. Один цього досі не зробив. Підрядник може постраждати від непідписання акту, а якщо акт вже підписано директором парку, то відповідальність несе він сам, тоді ми вже проводимо санкції щодо директора.

– Чи є якісь інші джерела фінансування благоустрою зелених місць Львова, окрім коштів з бюджету розвитку та фонду охорони навколишнього природного середовища?

– Є побажання, щоб коштів було більше. Я розумію, що цього року криза і ми не отримаємо того, що потрібно, але добре, що гроші все ж виділяються.

Спонсорів для парків сьогодні дуже мало. На Сихові у нас з’явився новий парк – Парк Івана Павла Другого, який тільки починає рости. І минулого року ринок „Шувар” в особі Романа Федишина допоміг із закупівлею дерев. А так знайти спонсорів для парків майже неможливо. Тут немає вигоди. Якби виділяли ділянки для забудов чи щось подібне, то було б дуже багато спонсорів, але тоді у нас не було б парків.

– Чи співпрацюєте ви з громадськими та волонтерськими організаціями?

– Звичайно. У нас проходять Дні парків для Вищих навчальних закладів, державних установ, протягом яких вони займаються благоустроєм парків, прибиранням. Своїми силами нам дуже важко це зробити, а так люди допомагають. І паркам користь, і людям цікаво – цілий день провести на природі.

– Розкажіть, будь ласка, як просуваються справи зі сміттєзвалищем?

– Про сміттєзвалище вже стільки всього сказано, що я навіть не знаю що додати. І минулого, і цього року було багато пропозицій від закордонних компаній і фірм СНД побудувати у нас сміттєпереробний завод, але все так і залишилось на рівні переговорів з міським головою Андрієм Садовим. Після переговорів нічого далі не рухається.

– Чому так відбувається, на Вашу думку?

– Мабуть, є певні умови, які поставлені міським головою і не влаштовують іншу сторону. Я не був на цих внутрішніх переговорах за закритими дверима, тому не можу сказати, що там відбувалося. Я не знаю причини, а обманювати не хочу.

– Виходить так, що ваша комісія в цьому участі не бере?

– Наша комісія і виїжджала на місце, і вела переговори, але остаточно крапку може поставити тільки міський голова Львова. А він все ніяк цього не зробить.

– Як комісія з питань екології готується до чемпіонату „Євро-2012”?

– Думаю, велика кількість туристів не вплине на екологічну ситуацію у Львові, якщо попередня робота буде проведена належним чином: все розчищено, обладнані місця для відпочинку, куріння на європейському рівні. Людина приїде і не побачить великої різниці між тим, що є у нас і що є в Європі. Все місто готується до „Євро”. І ми також. Кожен парк щороку оновлюється, контрасту не буде.

Генеральним планом Львова передбачені сквери і в районі нового стадіону, але сьогодні ми ще не можемо сказати, що там буде, тому що ми не знаємо остаточно чи проходитиме „Євро” у Львові. Якщо у листопаді Львів таки визначать як місто, що приймає чемпіонат, то будівництво пришвидшиться і  наша комісія буде більше залучена до процесу підготовки.

– А якщо раптом Львів не потрапить у цей список?

– Робота у парках не зупиниться, а щодо території навколо стадіону... Ми взагалі не знаємо, що тоді буде із будівництвом, адже кошти витрачаються бюджетні і неясно, чи можна їх витрачати далі на стадіон чи призупинити роботу і скерувати їх на щось інше.

Я не можу сказати, що буде далі. Зараз дуже важко з коштами. У державі криза, а грошей потрібно багато.

– Цього року майже 9 мільйонів гривень виділено на екологічні потреби Львова. Цього мало?

– У Львові 24 парки і, якщо розділити ці кошти на кожен, враховуючи всі необхідні роботи – освітлення,  відновлення, зарплата працівникам тощо – вийдуть смішні суми. Якби нам виділили 19 мільйонів, думаю, цього було б достатньо. А 9 – це так...

– Але все ж сума більша, ніж у попередні роки?

– Більша, тому що наша комісія серйозна. Парки – легені Львова, які мають дихати для нас і наших дітей.

– Які інші питання турбують вашу комісію?

– У Львові зараз проблема з виловом собак. Львівське комунальне підприємство „Лев”, яке займається цим питанням, зараз напівнефінансоване. Їм потрібно розширятися, потрібні кошти. Ми працюємо над тим, щоб, можливо, змінити їх структуру, збільшити кількість кліток тощо.

Проблеми Львова не тільки в озелененні, їх ще дуже багато. І ми хочемо їх вирішити також.

Наприклад, проблема збереження лісів. У Брюховичах продовжують незаконно вирубувати ліси – без жодного документу. Спочатку вирубують, а потім будуть захоплювати землю і будувати будинки. Ми виїжджаємо на місце, звертаємось до міліції, до прокуратури. Минулої середи були у Брюховичах з телебаченням і міліцією, відкривається кримінальна справа. Намагаємось зберегти те, що маємо.

 

Розмовляла Олександра Бодняк