Юрій Кужелюк: Найбільша проблема Львівської міськради - відсутність погляду на стратегію розвитку міста
Інтерв’ю

Депутат Львівської міськради від «України соборної», член комісії із питань інженерного господарства, транспорту і зв’язку ЛМР Юрій Кужелюк в інтерв’ю Вголосу виклав своє бачення ситуації у місті і міськраді.

 
Пане Юрію, скоро минає рік з початку діяльності Львівської міськради нового скликання. Як охарактеризуєте цей рік? Чи був він продуктивним?
 
Через місяць минає рік після виборів. Новий-старий голова і цілком оновлена рада, яка помінялася процентів на 70. Цілком нова політична ситуація. Є чітко визначена відповідальність за ситуацію в місті – ВО «Свобода», яке має більшість у міськраді. Тобто вся влада зараз зосереджена у міського голови і найбільшої фракції «Свобода». Стоїть питання – а що ж інші фракції? Звичайно, можна сидіти і кивати, що ми нічого не можемо зробити, тому що є більшість. Але ця позиція є неправильна, тому що міськрада є все-таки господарським органом.
 
Цей рік загалом оціночний, бо поки що особливих результатів роботи не видно. Стратегічних напрямків рада не визначила, куди вона буде рухатися. Зараз йде якесь мусування – зміна структури, відміна двоставкового тарифу.
 
Але центральна позиція у Львові – це Євро-2012. Цей рік завершальний. Фінансування практично всіх робіт йде з державного бюджету. Міський бюджет, зокрема бюджет розвитку, далекий від бажаного. Тут ще й промашка ради була, бо видаткова частина затвердженого бюджету є значно більшою, ніж ми можемо отримати доходів.
 
Найбільша біда колегіальних органів – це популізм, коли хочеться бути добрим з виборцями, а в результаті фінанси визначають все.
 
Ви заторкнули питання структури виконавчих органів. Майже рік мусується це питання? В чому тут проблема? 
 
Є такий анекдот. Як приходить новий шеф, секретарка його водить, каже – тут сейф, тут стіл, телефон, а тут сейф, у якому попередник залишив вам 3 конверти. Якщо справи підуть не добре, то почитайте. Тут щось не клеїться, він відкрив конверт, а там – Вали все на попередника. Ми це вже бачили, чули минулого року, попередня рада була скорумпована.
 
Справи не йдуть далі. Подивився другий конверт – Міняй структуру. Тоді він викликає підлеглих – у нас тут відділи, начальство, бюрократія розвелась, - поміняємо структуру. Це ні до чого не призвело. Відкриває третій конверт – якщо тобі не допомогли перші дві поради, то сідай і пиши 3 листи.
 
Так і у нас - с кожною радою міняється структура. Міняємо управління на департаменти. Куйбіда ввів департаменти. Буняк ввів управління. Андрій Іванович знову повернув департаменти. Рада знову хоче повернути управління. В ім’я чого це робиться мені важко збагнути.
Тобто це просто показати видимість роботи? Ми тепер влада, хочемо щось змінити…
 
Важливо підібрати людей на ключові посади. Бо економії коштів від цього не буде.
 
Але ж Садовий під час представлення свого проекту у липні сказав про економію коштів на 6 млн. грн…
 
Та проекту Садового взагалі немає. Те, що він представляв у липні, ми прийняли за основу, але остаточної версії ще не внесено.
 
Є наразі версія Свободи. У цій версії немає департаментів. Немає посади першого заступника, що, як на мене, нонсенс. Бо завжди мусить бути людина, яка стає автоматично в.о., якщо міський голова захворів, поїхав, ще щось.
 
Питання структури надумане штучно. Від того нічого не поміняється. Є такий жарт – а ви ж друзья как не садітєсь… Тим паче виборцям питання структури абсолютно байдуже. Вони навіть не знають і не повинні знати, яка компетенція ради, а яка - міського голови. Ратуша – це влада.
Тому справа у чітко визначених пріоритетах і людях, які там знаходяться. Від того дуже багато залежить.
 
Якщо пригадуєте, минулої каденції директором «Львівтеплоенерго» був призначений зубний лікар Іванів. Був бунт. Ми займали у цьому активну участь.
 
Потім призначили фахівця Пакіша, який не просить грошей в міськради, ремонтує ТЕЦ, ремонтує котли, до яких ніхто не заглядав десятками років. Тобто прийшов фахівець.
 
Так само і у міськраді – важливо підібрати фахівців.
 
Але в мене теж є свої претензії до структури. Я їх висловлював. Колись був заступник міського голови з Євро, невідомо нащо він був. Тому, щось можна підчистити скоротити і на цьому все. Основне – це пріоритети і правильне формування бюджету.
 
Яка позиція фракції щодо нової структури? 
 
Наразі позиції фракції немає. Ми тільки нещодавно отримали пропозиції «Свободи», але ми розглядатимемо вже ту, що внесе міський голова, бо саме він згідно з законом має вносити це питання. В процесі голосування до цієї ухвали можна додати якість поправки, якісь пункти заперечити, якісь додати. І загалом прийняти або відхилити.
 
Це питання буде винесено вже 29 вересня?
 
Думаю, що 29 не буде. Але як на мене, це не принципово.
 
Нещодавно виконком прийняв рішення, щоб усі проекти ухвал попередньо розглядати на виконкомі. Для чого, на Вашу думку, це було зроблено?
 
Я думаю, що це позиція не зовсім резонна. У нас цікаво у місті трапляється. Одну ухвалу ми пропускаємо через різні комісії, вона проходить довгий і тривалий час і лише тоді виноситься на сесію. А деколи ухвалу приймаємо майже з голосу, так як прийняли про реформу в освіті – ніхто нічого не знав, не бачив тексту, не було комісій. Більшість проголосувала, а тепер маємо наслідки.
 
Має бути якась система. Але не можна зводити все до бюрократії, щоб всі проекти розглядати на виконкомі. Врешті-решт, кожен депутат згідно з законом має право внести проект ухвали, хоча, звичайно, він має бути завізований з точки зору грамотності. Візування потрібне для того, щоб відповідні служби подивилися, чи він відповідає чинному законодавству, а також юридичним, інженерним, фінансовим нормам. Якщо це є, то це питання ради, чи приймати її чи ні.
 
До речі, прокуратура уже наклала вето на це рішення…
 
Думаю, що це резонно.
 
Для чого все ж воно було прийняте? 
 
Для того, щоб зробити собі певний бар’єр для контролю за увалами. Бо часом у нас з’являються ухвали, за які голосувати не можна. Наприклад, як відміна двоставкового тарифу. Це ж не ухвала, а бздура те, що там було запропоновано.
 
Тобто своя логіка у такому рішенні є, але це протизаконно…
 
Так, це є не правильно. Є питання, віднесені до компетенції виконкому, а є питання ради і міського голови.
 
Коли виконком розглядає попередньо питання бюджету, то це я розумію, бо це основний фінансовий документ, який визначає життя міста. А коли всі ухвали, то це зайва бюрократична ланка. Крім того, якщо ухвала внесена, то виконком не має права її не пустити на сесію.
 
Ви згадали про позитиви в роботі «Львівтеплоенерго». Тобто не варто зараз віддавати підприємство у приватну власність як пропонувалось?
 
Все треба робити вчасно і треба мати загальну політику. Є 2 підходи - збереження у комунальній власності або приватизація. Думаю, якщо справи йдуть добре, то нащо їх «покращувати»?
 
Підприємство вже вийшло на прибуток?
 
На прибуток ще не вийшли, але за рахунок своїх обігових коштів вони ведуть поточні ремонти, приводять до порядку своє господарство. Цього року ми не дали їм з бюджету ні копійки. Це вже дуже великий плюс. Хоча звичайно є борг за спожитий газ. Хоча варто віддати належне, що у нас населення платить дуже добре за газ. Не 100% звичайно, але львів’яни за тепло платять досить відповідально.
 
Є проблема теплотрас, які прокладені в 70-і роки і обігрівають повітря. Нарешті ми утеплили трубу від ТЕЦ-2 до північного мікрорайону. Тепер стоїть питання котельні на «Кінескопі». ТЕЦ-1 збудована давно, ще за Польщі чи Австрії, але вона обігріває 60% населення Львова.
 
У нас ще є «Залізничнетеплоенерго», але там справи стоять непогано, бо там є достатньо відповідальний директора пан Терех. Завжди у «Залізничнетеплоенерго» показники були кращі.
 
Які, на Вашу думку, ще є нагальні проблеми у контексті підготовки Євро, які потребують термінового вирішення? Зокрема, у сфері вашої комісії?
 
Проблема доріг. Дороги ремонтуються, але ми тільки тепер вийшли на затвердження схеми руху транспорту. Досі у Львові не було такої схеми. Як стихійно склалися маршрути, так вони і їздять. Якщо ми хочемо, щоб по Львову їздили великі автобуси і щоб вони їздили вчасно, то треба розвантажити центр міста. Треба затвердити схему транспорту – тут будуть їздити трамваї, тут тролейбуси, тут будуть їздити великі автобуси, а тут приватні перевізники, де не вигідно їздити великим. Досі перевізники їздили напівзаконно, бо мали лише тимчасові дозволи, які їм продовжують уже 4 роки.
 
Але проект схеми руху вже є…
 
Так, вже є. Треба її затвердити, впроваджувати, проводити конкурси на перевізників і тоді видавати вже постійні дозволи.
Крім цього у нас майже немає транспортних розв’язок, є перехрестя регульовані світлофорами.
 
Надзвичайно велика проблема – це каналізування. Кожен п’ятий мешканець Львова немає каналізації. У таких районах як Глинянський тракт, Кривчиці, низ Личаківської немає каналізації. Стічні води з будинків стікають у Винниківське озеро. Спільними зусиллями вдалося розпочати каналізування того району, уже прокладений колектор по вул. Голубця.
 
Такий самий величезний район є в Рясному. У Сихові труба з певних будинків витікає прямо в струмок. Каналізували – недоканалізували.
З чим, на Вашу думку, пов’язаний неприємний запах у Львові? Проблема у підприємствах чи в чомусь іншому?
 
І в підприємствах також. Дріжджзавод («Ензим») не має потужних очисних споруд, ті, що є не справляються з викидами. Відповідно, він скидає дріжджові стоки у каналізацію, яка йде по тимчасовому колектору на вул. Богданівській.
 
Серед інших також називали «Світоч» і Жиркомбінат.
 
Так. Ці підприємства теж не мають нормальної очистки. Звичайно, можна перекрити трубу, але це не вихід. З іншої сторони, керівництво тих підприємств не дуже хоче йти на контакт, робить вигляд, що проблеми немає. Але це питання виконавчої влади.
 
Тобто вони не хочуть будувати очисні споруди?
 
Кожен не хоче тратити свої обігові кошти. Вони платять певні кошти Водоканалу за ці стоки. Почали будувати, але не закінчили.
Запах залишається, тому каналізування є одним з центральних питань у Львові.
 
Як це питання комплексно вирішити?
 
Це питання не тільки смороду, але й питання відсутності каналізації. Багато мешканців не мають каналізації, натомість використовують вигрібні ями. За них платять дуже дорого. А є місця, де й взагалі не вичищають. Я знаю, де це є. Тому місто повинно визначити пріоритети, намагатися вкладати гроші і увійти у цільову державну програму з вирішення цієї проблеми.
 
У нас буде ще одна величезна проблема після Євро. Це повернення боргів, які набрали. Їх понад 1 млрд. грн. Це величезний фінансовий удар. Це борги і по стадіону, і по водоканалу, і багато інших.
 
Що з цими боргами робити? У мерії якось думають над цією проблемою? Бо вимальовується картина – 2013 рік, усе заморожено, ніяких ремонтів, ніяких будівництв…
 
У мерії думають так – проведемо Євро, а там побачимо. На превеликий жаль ми ніяк не можемо пригасити бажання постійно влазити в борги. Зараз йде мова про будівництво трамваю на Сихів і знову будемо брати кредити. Та ми вже понабирали кредитів.
 
Найбільш кабальний кредит на Євро – під 20% 100 млн. грн. на 5 років. Доведеться віддавати 200 млн. грн.
 
На Вашу думку, яка головна проблема у міськраді загалом як органу місцевого самоврядування, щоб вона ефективно працювала? 
 
Це, звичайно, і реформа місцевого самоврядування. Основна проблема – це відсутність грошей. Треба відійти від принципу збирання податків до Києва, а потім розподіляння хто кому більше дасть. Як хто господарює, так і повинен жити.
 
Але найголовніше – це все-таки відсутність у Львівської міської ради погляду на стратегію розвитку міста. Друге питання – це безкінечні реформи, кінцева мета яких невідома. Так і зі зміною структурою ради. Що дасть реформа структури невідомо. Як правило, у нас реформа робиться для того, щоб когось звільнити або прийняти.
 
Ми вв’язалися у реформу освіти. Був Огура, у нього були одні думки, зараз думки другі, а в результаті - що з цього ми маємо отримати? Якщо результат реформи – це звільнення 30 чоловік, то це смішно.