Андрій Хомицький: Я хочу, щоб підприємництво не було ворогом для міського голови
Інтерв’ю

Андрій Хомицький — депутат Львівської міської ради (фракція ВО «Свобода»); голова комісії з питань економічної політики, підприємництва, інвестицій та зовнішніх відносин ЛМР
 
Пане Андрію, над якими рішеннями, проектами ухвал, які стосуються розвитку підприємництва, працює зараз Ваша комісія?
 
На порядку денному в нас зараз дві програми. Перша — Програма сприяння розвитку підприємництва, до якої в нас були зауваження. Ми вважаємо, що її не можна ухвалювати без того, щоб не внести зміни до ухвал про паркування та нормативно-грошову оцінку землі, бо дуже багато підприємців звертались із зауваженнями саме по цих ухвалах, вважаючи їх недосконалими.
 
Ще в нас є Програма сприяння залученню інвестицій у місто Львів на 2011-2013 роки. Ми вважаємо, що місто Львів повинно бути відкрите для інвесторів, щоб вони без проблем здійснювали тут підприємницьку діяльність.
 
Ви говорите про іноземних інвесторів?
 
Про іноземних, про внутрішніх, українських. Ми взяли за мету боротьбу з таким негативним явищем в економіці, як корупція, або втрати доходів підприємців через незаконні дії, до яких стимулюють певні працівники виконавчих органів влади. Тому хочемо, щоб для інвесторів в нашому місті було повне сприяння і вони без проблем могли реалізувати тут свій інвестиційний проект. Від цього буде користь всім — місту, львів’янам і підприємцям.
 
Є ще в нас в роботі проект розпорядження міського голови про створення робочої групи для внесення змін до Програми соціально-економічного та культурного розвитку міста Львова. Чомусь основний економічний документ міста Львова завжди мав декларативний характер. Ми хочемо наповнити його більш якісним змістом, щоб у ньому відображалося справді те, чого ми хочемо досягнути. От у нас є Стратегія підвищення конкурентоспроможності міста, але це все не доведено до кінця, і власне ця Програма мала би зайняти місце такого середньострокового планування. Бо в нас є Стратегія, розрахована на тривалий період, є бюджет розвиток, орієнтований на рік. А Програма соціально-економічного розвитку ухвалюється на 3 роки. Думаю, це дозволить нам оптимізувати витрати, оскільки в документі буде чітко прописано, на які об’єкти і скільки скерувати, а не робити це в ручному управлінні, перекидуючи кошти з об’єкта на об’єкт.
 
В 2010 році на розвиток підприємництва у Львові було передбачено якихось 100 тис. гривень. Скільки передбачає Програма сприяння розвитку підприємництва, про яку Ви згадали?
 
Я би був обережний з цифрами, які ми виділяємо на цю Програму. Знаєте, нещодавно було депутатське звернення щодо нецільового використання коштів Департаментом економічної політики Львівської міськради, а саме 550 тис. гривень.
 
Тому я не впевнений, чи взагалі будуть якісь кошти виділені під Програму. Над цим треба дуже добре подумати, зважаючи на ті перевірки Контрольно-ревізійного управління.
 
Яким чином тоді збираєтесь розвивати підприємництво?
 
Всі кошти, які передбачено, призначені на т.зв. промоційні матеріали — брошури, школу молодого підприємця. Я б сказав, на маркетингові процедури. На фінансово-кредитну підтримку коштів не передбачено. Ми дискутували з цього приводу — скільки мільйонів потрібно дати, щоб підприємці могли сплачувати по відсотках за кредити, чи, можливо, допомогти підприємцям з реалізацією кращого проекту. Але складно продумати механізм реалізації. Багато питань виникає, як ці кошти будуть розподілятись.
 
Які пропозиції комісії щодо нормативно-грошової оцінки землі?
 
Ми пішли повністю назустріч підприємцям, необхідні зміни до ухвали комісія внесла.
 
Я говорив з міським головою Андрієм Садовим. На його думку, галас довкола нової нормативно-грошової оцінки землі підняли в першу чергу ті, хто набрав багато землі і не використовує її…
 
З одного боку, є багато підприємств промисловості, які не працюють, але мають багато земель виробничого призначення. Є землі комерційного призначення, на яких працюють підприємці, і для них нова оцінка — це дуже багато. А є, справді, ті, хто набрав землі і чекає до кращих часів, щоб реалізувати ту землю. Я думаю, ми дійшли компромісу з усіма.
 
Як вплинула на підприємництво заборона нічної торгівлі алкоголем?
 
Я запитував підприємців, яку частку в денному товарообороті займають сигарети та алкоголь. Вони не дали відповіді. Я так розумію, що дуже велику. І для них ця заборона — це певний удар. Мета, з якою це робилося, начебто праведна — боротьба з алкоголізмом, пияцтвом, захист молоді. Але підприємці вважають, що таким чином на них чиниться тиск. Вони розповідають цікаві теорії змов: що є великі супермаркети, гіпермаркети, де без проблем алкоголь можна купувати, і заборона — це лише спосіб знищити конкуренцію в особі малого та середнього бізнесу. Це одна з теорій, для чого це робиться. Правда це чи ні — не знаю.
 
Отже, в супермаркетах алкоголь після 10-ї вечора купити можливо?
 
І не тільки супермаркети, але й великі магазини. Супермаркету не заборониш продавати алкоголь після якоїсь години. Нема ніяких впливів. А на малі архітектурні форми, зрозуміло, вплинути набагато легше.
 
Як Ви ставитесь до ініцативи уряду запровадити великі штрафи для роботодавців, які мають нелегальних працівників?
 
Проблема така дійсно існує і на місцевому рівні, і на загальнодержавному. Але вона в значній мірі спричинена недосконалістю законодавства — Господарського кодексу, кодексу законів про працю, Податкового кодексу, Цивільного. І вирішити її на місцевому рівні неможливо. З одного боку, я розумію: держава зацікавлена в соціальному захисті робочої сили, яка працює на підприємстві, тому що це є пенсійний захист — якщо людина не оформлена, то, зрозуміло, про який соціальний захист від держави може бути мова. З іншого боку, я розумію підприємців, в яких надзичайно велике навантаження йде на заробітну плату. Віддавати з заробітної плат приблизно 40% — це накладно. Підприємству набагто легше за ті кошти купити якусь оргтехніку. Мені цікаво, як держава вийде з цієї ситуації. Я б, наприклад, створив спочатку підприємцям нормальні умови праці, і тоді, я певний, вони самі б легалізували робочу силу.
 
Чи відбуватимуться тотальні звільнення людей, які були працевлаштовані нелегально?
 
Важко сказати. Я певний, прибуток — це такий показник, за яким підприємець завжди буде йти, намагатися наповнити власну кишеню. Звільняти працівників, закривати підприємства він не буде.
 
Віднедавна в нас влада косо дивиться на підприємців, які платять своїм працівникам зарплату нижчу за середню. Наскільки це виправдано?
 
Це наші виконавчі органи міської ради придумали такий статистичний показник — «середня заробітна плата». Як вони це вираховують: беруть весь фонд оплати праці і ділять на середньооблікову чисельність працівників. Але ніде в законодавстві України не сказано, що, коли підприємство платить зарплату нижчу від середньої, то це є кримінальна чи антидержавна діяльність. Є лише мінімальна заробітна плата. Люди на підприємстві можуть працювати і на півставки, і на чвертьставки. Але виконавчі органи ходять, перевіряють підприємства. Як в нас дають дозволи на рекламу? Перевіряють, яка середня зарплата, і з того намагаються виявити нелегальну робочу силу. Часто підприємець суто під отримання дозволу підвищує заробітну плату, а пізніше знову повертає до попереднього рівня.
 
Як Ви прокоментуєте намір уряду повернути гральний бізнес, поки що, правда, у 5-зіркові готелі?
 
Я проти грального бізнесу.
 
ВО «Свобода» свого часу багато говорила про створення муніципального банку. Які останні новини?
 
Тим повинна займатись спеціальна група фахівців, щоб розробити стратегію створення цього банку з точки зору економіки і з точки зору юриспруденції.
 
Банк даватиме львівським підприємцям кредити за прийнятними відсотковими ставками?
 
Думаю, що так. Але про це краще запитати голову бюджетної комісії.
 
А як справи зі створенням міського БТІ?
 
БТІ створено. Тільки воно має ще такий номінальний характер. Наше завдання зараз — щоб воно стало реальним. Ми готуємо нову структуру виконавчих органів Львівської міськради, і, думаю, в ній БТІ займе своє місце.
 
Міський голова, до речі, вважає існуючу систему виконавчих органів міськради цілком нормальною…
 
Це позиція міського голови. Я хотів би з ним подискутувати на цю тему, так як я власне працюю над новою структурою. В нас посада першого заступника зосереджує в собі все керівництво містом, тоді як інші заступники є чисто номінальними. Так само є питання по департаментах. Навіщо вони, навіщо ця зайва ланка? Ми їздили у Вроцлав, вивчали їхній досвід. Там заступник і директор департаменту поєднані. Є лише один чи два випадки, коли є окремо директор і заступник. У приватних розмовах вроцлавські посадовці мені розповідали, що теж не розуміють, навіщо ті департаменти. Один взагалі сказав, що їх необхідно ліквідувати. Для мене ця структура міськради, яка є зараз, занадто забюрократизована і зацентралізована.
 
Мене завжди цікавило, що реально дає Львову існування так званих міст-партнерів?
 
Це може давати лише хороший піар, резонанс в медіа, що в нас такі-от міста-побратими.
 
На Вашу думку, які ключові моменти необхідно змінити у Львові, щоб бізнесу жилось краще?
 
Потрібно відновити рівень довіри між підприємництвом і міською радою, тому що з попереднього скликання є дуже багато зауважень. Я сам зустрічався з великим інвестором, який представляв іноземну компанію. Він скаржився, що під час зустрічей з посадовцями міської ради багато розмов точилося не на рахунок того, що треба інвестору, а що він може дати. Законним, так і незаконним чином. Я хочу, щоб цих речей не було, щоб підприємництво не було ворогом для міського голови. Не треба з ним робити якусь показову діяльність. Не хочу, щоб ми зосереджувались лише на туризмі, бізнес-послугах. В нас ще є прекрасна можливість розвивати логістику, тому що Львів дуже близько до кордону. Той же Вроцлав, який розташований біля німецького кордону, надзвичайно розвинувся. Він став найбільш розвинутим промисловим центром у Польщі, туди прийшил всесвітньо відомі компанії, такі як Toyota, Bocsh. Львів може зайняти таке ж місце в Україні. Я не розумію, чому нанівець звели виробництво, мислять якимись штампами, що у Львові не може бути виробництва — лише туризм. Я впевнений, що така думка є хибною.

Вголос